Характеристика клима джури з твору таэмне товариство боягузыв

Відповідь:

Джура Клим Михайлович.  Любить батьків та розуміє їхнє захоплення.  Цінує бабусю , допомагає їй , але вважає її скрормною Проживає у звичайному місті , у звичайному будинку. Вік: середній, шкільний. Батьки,рідні: батьки-археологи, часто бувають в далеких відрядженнях, бабуся - прибиральниця.

Риси характеру:  совісний, мужній, винахідливий, кмітливий, люблячий, радий до здатний на сміливі вчинки.

Заняття: грає на скрипці.

Пояснення:

літературний паспорт  вірша   в. симоненка   " лебеді   материнства" .літературний рід:   лірика

жанр:   ліричний вірш (колискова)

  вид лірики:   громадянська

  провідний мотив:   любов до матері й батьківщини.

віршовий розмір:   хорей

тип римування:   суміжне

форма оповіді:   монолог

  тема «лебеді материнства»:   відтворення материнського співу над колискою дитини, в якому висловлюється тривога жінки за долю сина, чистоту його душі.

  ідея :   уславлення материнської любові, яка буде її дитину протягом життя; мати, як і батьківщина, єдина, неповторна для кожної людини

Що таке щастя? Щось матеріальне, дорогоцінне чи, навпаки, звичайне і повсякденне? Мабуть, щастя — це мрія, що не має форми та матерії. Не завжди  у нас успіх — щось конкретне, інколи ми розчаровуємось, бо те, про що мріємо виявляється химерним. Тому й дивним видається уявлення про щастя селян з казки О. Стороженка «Скарб». Вони вважали щасливою людину, яка все своє життя лежала на печі, відкривала рота, щоб лише попоїсти. Хибну думку породила заздрість, а вона, як відомо, присипляє здоровий глузд. Я вважаю, що не можна вважати щасливим того, хто залежить від випадкового щастя. Така залежність, мабуть, була і в Павлуся.

А якби він не знайшов дружини, яка б не тільки кохана його, а й була йому матір’ю, якби золоті монети не сипалися на нього просто і неба, якби… Тоді Павлуся навряд чи вважали б щасливим, яким він, власне, і не був. Уявіть собі, що у вас немає друзів, з якими можна було б безтурботно повторити; вам навіть нічого згадати, бо ви не висовували носа далі своєї хатини, відчуття кохання до вас теж ніколи не прийде, бо для того, щоб щось отримати, — треба щось віддати. А що віддав головний герой твору, за що йому таке щастя? Оже, Павлуша цінував, що має, і тому фортуна була уважною до нього?  Є люди, які працюють ледь не цілодобово, недосипають і недоїдають, але вважають себе щасливими, тому що Бог подарував їм кусень хліба. Хлопець дивується, чому його дівчина зраділа оберемку волошок.

«Це ж не троянди», — подумає ній. А дівчина закохана, бажана, тому й щаслива.

Так що ж може зробити нас щасливими? У багатьох в уяві виникають різні рази: гроші, дружина-красуня, прибуткова робота, кар’єра, чарівні дітки-янголятка… Лише потім ми згадуємо про моральні цінності, про радість, турботу, любов… Про всі ті речі, що запалюють вогник в наших очах, дарують спокій люблячому серцю.

 Безумовно, щастя вимірюється не в доларах, а в моментах, коли на душі так добре, що виростають крила. Ми самі є його творцями. Тому, якщо хочеш бути щасливим — будь!