innavinogradova1385
?>

Составьте ! головним героєм поеми і. котляревського «енеїда» був звичайний «парубок моторний» еней. але якщо в однойменній поемі вергілія, яку український письменник узяв за основу, цей образ використовувався для підкреслення «божественного» і благородного походження римського народу, то і. котляревський в образі енея втілив найкращі риси українського козацтва.«еней був парубок моторнийі хлопець хоч куди козак, удавсь на всеє зле проворний, завзятіший од всіх бурлак».кошовий еней у і. котляревського — умілий керівник і організатор, хоробрий і відважний ватажок. на перший погляд, він хоч і не відрізнявся від своїх друзів-гультіпак, але саме йому доводиться приймати рішення у вирішальні моменти. досить згадати шторм на морі, коли саме еней здогадався «всунути в руку нептуну» грошей. та й результат бою троянців з рутульцями залежав від двобою ватажка з турном.хоч еней інколи здається іграшкою у руках богів, він не за їхнею волею, а за власним бажанням з ними спілкується, сам спускається у пекло лише заради того, щоб дізнатися, як йому діяти далі. безумовно, еней покладається на своїх друзів та на себе, а тільки потім на волю богів.по-різному автор змальовує головного героя поеми. інколи з ущипливою посмішкою, інколи з гумором, але завжди з любов’ю. еней вірний троянському побратимству, сміливий і відчайдушний вояка, він здатний встановити гарні дипломатичні стосунки з евандром і ацестом. але при цьому і. котляревський не ідеалізує свого героя, бо все ж таки це завзятий запорізький козак, який любить добре погуляти і багато випити.у поемі не раз зустрічається портретний образ енея, причому не завжди автор змальовує його світлими фарбами. наприклад, одного разу показано, як з похмілля у енея «опухли очі, як в сови, і ввесь обдувся, як барило». звичайно, такий опис теж доречний, адже поема «енеїда» — це бурлескно-травестійний твір, та й читацького осуду такий опис не викликає.як би там не було, нам глибоко симпатичний головний герой поеми, адже він є яскравим представником славетного козацького роду. хоча у творі троянці — гультіпаки, босяки і пройдисвіти, але водночас це справжні герої і лицарі, надійні й неймовірно витривалі воїни. а на чолі у них еней — справжній український козак, частина великого козацького братства, живописний, яскравий і водночас такий земний літературний герой веселої української вдачі.

Украинская литература

Ответы

Khrimyan1207

Відповідь:

Пояснення:

Літературний напрям (течія). Твір «Гусі-лебеді летять…» поєднує у собі такі літературні напрями, як модернізм та соцреалізм (симбіоз соцреалізму з модернізмом).

Жанр твору. Як вже зазначалося вище, «Гусі-лебеді летять…» — це автобіографічна повість.

Літературний рід. Виходячи з того, що цей твір є повістю, він належить до літературного роду, назва якого епос (епіка).

Темою повісті «Гусі-лебеді летять…» є дитинство автора, його спогади про дитячі роки. Також письменник показує життя українського села у двадцяті роки минулого століття.

Проблематикою твору є вміння співпереживати, чуйне ставлення до інших людей. Як ми бачимо з повісті, головному героєві Михайлику притаманна така найважливіша риса характеру, як людяність. Попри свій дитячий вік, він проявляє милосердя до голодних жебраків (жінці та її сина), які просили якусь їжу, та поділився з ними насінням.

Доброзичливість проявляють також інші позитивні герої твору (родичі Михайлика: його мати та батько, дід і баба), дівчина Люба, дядько Себастьян, попова наймичка Мар’яна, дід Дем’ян, кобзар Левко.

На противагу вищеназваним героям, так званий полюс зла уособлюють кар’єрист Юхрим Бабенко, «скупий рицар» дядько Володимир та людина з «темною душею» дядько Сергій.

Ідеєю твору є єднання краси природи та внутрішнього світу доброго маленького хлопчика. М. Стельмах закликає читача любити рідну землю, що «така свіжа, така м’яка, мов колиска».

І нарешті, головною думкою повісті є швидкоплинність буття. Все минає, життя проходить, але в ньому є багато прекрасного, яке треба помічати. Ми повинні бачити красу навколишнього світу та цінувати найщасливіші моменти життя. У родинних стосунках дуже важливі порозуміння, повага, любов, гармонія. Прикладом ідеальних подружніх стосунків було життя дідуся та бабусі Михайлика, в яких «жодна крихітка житейського бруду не виповзла з двору…, недобре слово з їхніх уст не торкнулося жодної людини».

Tkachenko1050
Тільки на рідній землі щастя можна знайти. тому що тільки на нашій рідній землі ми відчуваємо себе щасливими, єдиними, коханими. ми розуміємо що ні за що на світі не проміняли б шматок рідної землі, на гектари чужий.  на твоїй батьківщині народилися твої діди, і прадіди. ти зобов'язаний захищати нашу землю від ворогів, і чужих людей. люби рідну країну, як свою маму. люби так, як в  останній раз. люби так що б до кінцяі пам'ятай наш народ витримає все, ми сильні, ми єдині, ми вистоїмо. та помі щастя близько, потрібно тільки руку простягнути

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Составьте ! головним героєм поеми і. котляревського «енеїда» був звичайний «парубок моторний» еней. але якщо в однойменній поемі вергілія, яку український письменник узяв за основу, цей образ використовувався для підкреслення «божественного» і благородного походження римського народу, то і. котляревський в образі енея втілив найкращі риси українського козацтва.«еней був парубок моторнийі хлопець хоч куди козак, удавсь на всеє зле проворний, завзятіший од всіх бурлак».кошовий еней у і. котляревського — умілий керівник і організатор, хоробрий і відважний ватажок. на перший погляд, він хоч і не відрізнявся від своїх друзів-гультіпак, але саме йому доводиться приймати рішення у вирішальні моменти. досить згадати шторм на морі, коли саме еней здогадався «всунути в руку нептуну» грошей. та й результат бою троянців з рутульцями залежав від двобою ватажка з турном.хоч еней інколи здається іграшкою у руках богів, він не за їхнею волею, а за власним бажанням з ними спілкується, сам спускається у пекло лише заради того, щоб дізнатися, як йому діяти далі. безумовно, еней покладається на своїх друзів та на себе, а тільки потім на волю богів.по-різному автор змальовує головного героя поеми. інколи з ущипливою посмішкою, інколи з гумором, але завжди з любов’ю. еней вірний троянському побратимству, сміливий і відчайдушний вояка, він здатний встановити гарні дипломатичні стосунки з евандром і ацестом. але при цьому і. котляревський не ідеалізує свого героя, бо все ж таки це завзятий запорізький козак, який любить добре погуляти і багато випити.у поемі не раз зустрічається портретний образ енея, причому не завжди автор змальовує його світлими фарбами. наприклад, одного разу показано, як з похмілля у енея «опухли очі, як в сови, і ввесь обдувся, як барило». звичайно, такий опис теж доречний, адже поема «енеїда» — це бурлескно-травестійний твір, та й читацького осуду такий опис не викликає.як би там не було, нам глибоко симпатичний головний герой поеми, адже він є яскравим представником славетного козацького роду. хоча у творі троянці — гультіпаки, босяки і пройдисвіти, але водночас це справжні герої і лицарі, надійні й неймовірно витривалі воїни. а на чолі у них еней — справжній український козак, частина великого козацького братства, живописний, яскравий і водночас такий земний літературний герой веселої української вдачі.
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

PetrovnaTsukanov
kondrashovalf6404
Lidburg
makeeva-nataliya60
makashi28
bugaevnicky
Agadzhanyan-Ekaterina
okovyrova1
axo4937
asskokov
muravlev2702
djikia88
ВладимировнаАлександр1421
vyborovvs
MN-Natusik80