План характеристики герасима калитки з твору сто тисяч. 60 !

1.Тарас Григорович Шевченко  , "Минають дні , минають ночі" , 25 грудня 1845 рік Навесні 1845року Тарас Шевченко закінчив Академію мистецтв і поїхав на Україну, за якою так затужив. Але побачені в рідному краї жахливі картини соціальної несправедливості, розгнузданої панської сваволі глибоко вразили серце поета.Свої роздуми над смислом людського життя поет вилив у вірші "Минають дні, минають ночі..."

2.Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше — спати, спати, І спати на волі.

3.Засудження пасивності народу , який "спить на волі" і не прагне позбавити себе кайданів

4.Образ долі

5.Метафори: «шелестить листя», «заснули думи», «серце спить», «Гаснуть очі».

Риторичне запитання: «Доле, де ти?».

 Повтори: «Доле, де ти?», «...дай злої, злої», «...Жити, серцем жити», «...спати, спати», «Коли доброї — жаль боже».

Риторичні запитання: «То дай злої, злої! І світ запалити!», «Немає ніякої!», «Чи жив, чи загинув!».

6.Розмір:чотирьох стопний ямб

7.Мені дуже сподобався цей вірш тому що він є актуальним в наш час.

Народився в Полтаві в сім'ї канцеляриста.

Із 1780 по 1789 вчився у духовній семінарії. В 1789—1793 працював канцеляристом, у 1793—1796 — домашнім учителем у сільських поміщицьких родинах.

У 1796—1808 перебував на військовій службі в Сіверському карабінерському полку. В 1806—1807Котляревський в ранзі штабс-капітана брав участь у російсько-турецькій війні 1806—1812, був учасником облоги Ізмаїлу. В 1808 вийшов у відставку.

З 1810 працював наглядачем «Дому для виховання дітей бідних дворян».

У 1812 під час походу Наполеона I Бонапарта на Росію Котляревський, за дозволом генерал-губернатора Я.Лобанова-Ростовського, сформував у містечку Горошині Хорольського повіту на Полтавщині 5-ий український козачий полк (за умови, що полк буде збережено після закінчення війни як постійне козацьке військо), за що отримав чин майора.

В 1817—1821 — директор Полтавського вільного театру.

В 1818 разом з В.Лукашевичем, В.Тарновським та ін. входив до складу полтавської масонської ложі «Любов до істини». Член Вільного товариства любителів російської словесності з 1821 року. За свідченнями декабристаМуравйова-Апостола Матвія Івановича, які він дав під час слідства у справі декабристів, член Малоросійського таємного товариства. [1]Слідчий комітет залишив це без уваги.

Котляревський сприяв викупові М.Щепкіна з кріпацтва.

У 1827—1835 — попечитель «богоугодних» закладів.

Помер і похований у Полтаві.

Цікава доля літературних творів Котляревського. Ще в семінарії «римач»-початківець писав вірші «малоросійською» мовою до окремого альманаху «Полтавська муха», який пізніше називали сатиричним журналом. Проте широкому колу читачів Іван Петрович відомий передусім завдяки своїй «Енеїді».