Підготувати твір-роздум "проблема влади грошей — наскрізна, «вічна»" основа п'єси сто тисяч

1.Як звати головного героя?

2.У чий сад Толик ліз по яблука?

3.Яка однокласниця викликала симпатію у Толика?

4.Чи можна назвати Толика бешкетником?

5.Що, спонукало Толю дати самовпевнену обіцянку , що він візьме до рота жабенятка?

6.Якими були взаємовідносини між Толиком та братом?

7.Як ставився до хлопця дядько Матвій?

8.Що Толик ловив у річці?

9.Як покарав Толика дядько Матвій?

10.Ким уявляв себе Толя?

11.Чи вважав хлопець , що люди біля річки можуть бути злими?

12.У якої дівчинки було незвичайне прізвище?

На перший погляд, усе зрозуміло. Дракон Грицько є втіленням добра, він здатний на самопожертву заради дружби та кохання, нехтуючи інстинктом самозбереження. Адже самопожертва — це риса, протилежна егоїзмові, коли людина жертвує собою, своїми особистісними інтересами задля єдиної мети, заради благополуччя інших. Тому Грицько під час поєдинку навмисно піддається й гине від списа джури лицаря Лавріна... А незадовго до цього помирає від старості мудрий пустельник, який навчив дракона грамоти. Отже, здається, підступний князь досяг своєї мети, зло перемогло добро. Але якщо замислитися, то не все так однозначно у творі Ю. Винничука. Адже автор не дарма показує нам страждання підлого володаря, який усвідомив свою помилку й гірко про неї. Ми бачимо, як кається князь біля могил дракона та пустельника, називаючи їх найкращими друзями. Лицар Лаврін під час поєдинку дивним чином зумів розпізнати добру натуру дракона та відмовився знищувати його. Таким чином, у князівстві залишилися розумні, чесні, добрі люди! Настуня одружується не з чоловіком, якого дібрав їй батько, а з джурою, у якого сама закохалася. Врешті-решт, залишилися романтичні вірші дракона Григорія, які здатні пробуджувати в мешканцях Люботина незважаючи на те, що позитивні персонажі казки-повісті «Місце для дракона» гинуть, перемагає все ж таки добро, а не зло. Автор доводить нам, що життя жодної світлої особистості не проходить даремно, вона залишає після себе добрий слід на землі, у душах інших людей. І далі вже від них залежатиме, яким шляхом вони прямуватимуть — світла чи темряви.