Запишіть речення, розставляючи розділові знаки. Позначте у дужках: А – речення з прямою мовою; Б – речення з непрямою мовою. 1) Бабуся казала що ці зорі – душі людські. (Ю. Мушкетик) 2) Що тут було сам Геродот не знає. Він тільки твердить що за тих часів кордон ішов від Дону до Дунаю від моря аж до прип’ятських лісів. (Л. Костенко) 3) А ким ти був лелеко питає грек лелеку на вербі. (Л. Костенко) 4) Шепталові подумалось що весь сьогоднішній вечір він повсякчас відчував на собі владний Степанів погляд. (В. Дрозд) 5) Грек уклонився дякуючи ґречно сказав що в жертву принесе бика. (Л. Костенко) 6) М’ята ла Леся. (Гр. Тютюнник

Також використовує епітети: "годину суху та вологу", "пожежо моя", "осінній я".
Риторичні запитання: "Хто воно за таке любов?", "Вже б, здалося, нащо мені?", "Ви з якої дороги, пожежо моя?.."
Рядок "Ви з якої дороги, пожежо моя?" порушує загальний ритм вірша, що підкреслює особливу схвильованість чоловіка. Легка втома відчувається у рядках: "Сеньйорито, вогонь на плечі - Осінь, ви і осінній я..." Адже для героя настала пора, "Коли стало любити важче, І солодше любити знов..." Здавалося б, усе минулося. Але ні. Загорілася в душі пожежа, і якщо на початку вірша «осінь зійшла по плечі», то тепер — «вогонь по плечі». Коханню підкоряється будь який вік.