Відповідь:
Думаю, що не супер-пупер, але..
Тугаре, не можу сказати тобі ні «шановний», ні «славний», ні «великий» - про що ти, напевне, мріяв не один день свого нікчемного життя. Не можу тобі цього сказати, бо це була б неправда. Не хочу хочу бажати тобі ні здоров’я, ні доброго дня, та й вітатися з тобою вік би не воліла. Але пишу тобі цього листа, щоб сказати ті слова, які ти не дозволив сказати Митькові Вояку, навіки закривши йому вуста.
Тугаре Вовку – ти зрадник. Ти зрадив свій народ, свою землю. Жадібність і пиха засліпила тобі очі, знищила твою душу. Навіть сльози твоєї єдиної і любимої дочки Мирослави не змогли розтопити ту кригу, яка скувала твоє серце в погоні за владою і багатством. Ти міг би бути славним воїном, захисником, господарем, але ти чомусь обрав інший шлях у житті.
Сподіваюся, що в останню мить ти це зрозумів і хоч якось спробував спокутувати свою провину, врятувавши Максима Беркута від смерті.
Пояснення:
Осмислення сутності людського буття в повісті Ольги Кобилянської "Земля" 1902 р. з’явилась велика повість з селянського життя – “Земля”, присвячена батькові письменниці Юліанові Кобилянському. Зі спогадів Кобилянської про причину написання цього твору можна зробити висновок про те, що “Земля” не була даниною селянській тематиці, не була відповіддю на бажання деяких критиків. Це було органічне продовжування тих ідейно-творчих шукань, що виявились у всій її попередній творчості. Провівдна ідея “Землі” Кобилянської підкреслена в епіграфі німецькою мовою: “Кругом нас знаходиться якась безодня, що її вирила доля, але тут, у наших серцях, вона найглибша.” У повісті не слід шукати якогось глибокого аналізу соціальних взаємин, хоч там згадується про малоземелля і загострення соціальної боротьби між окремими групами селянства. Ми бачимо змалювання селянського побуту, зокрема забобонів, вірувань “тіней забутих предків”.
Драма - братовбивство через землю дала письменниці змогу проникнути в душу ... Слайд 4
Драма - братовбивство через землю дала письменниці змогу проникнути в душу трудової людини, розкрити світ її душевних переживань, важливі сторони народного життя. На прикладі з життя однієї селянської родини О.Кобилянська талановито показала характерні явища тогочасної капіталістичної дійсності, пов’язані з процесом пролетаризації селянства, посиленням влади землі над трудівником-хліборобом. Відштовхнувшись від конкретного, локального факту, письменниця піднялась до широкого художнього узагальнення , створила життєво правдиві й психологічно достовірні образи - Івоніки, Марійки, Михайла, Анни та інших, в яких втілила думки, мрії й сподівання трудового буковинського селянства.
Повість Ольги Кобилянської "Земля" сповнена тривогами за моральність сп... Слайд 5
Повість Ольги Кобилянської "Земля" сповнена тривогами за моральність співвітчизників, за людське в людині і духовну долю українського села. Задум повісті народився від глибокого внутрішнього болю, що його викликало бpатовбивство, як наслідок відступництва від законів народної етики,зневаження загальнолюдських цінностей, уставлених віками цивілізації.
У центpі уваги О.Кобилянської - доля сім'ї Федоpчуків. Письменниця поступо... Слайд 6
У центpі уваги О.Кобилянської - доля сім'ї Федоpчуків. Письменниця поступово показує залежність цієї сім'ї від землі, яка сама по собі чарівна і багата. Для Івоніки Федоpчука головне у житті - земля, праця, честь. Він був колись "бідним заpібником", життя змушувало його хилитися "перед людьми й Богом", тяжко заробляв гроші, щоб потім купити собі землю. Завжди покірний долі, все життя мовчки і тяжко працював на землі. Лише тяжкою працею, тяжкою і невсипущою, він досяг всього. У цьому працьовитому чоловікові живуть глибокі людські почуття. Земля для Івоніки становить зміст його життя, а тому такою страшною була його трагедія - трагедія розчарування в ній. В центрі повісті образ Івоніки Федорчука, якого письменниця наділяє рисами типового буковинського селянина - працелюбного, чесного дбайливого. Така і його дружина. Всю свою силу вони віддали землі. І сина Михайла Івоніка прагне одружити з Парасинкою не лише тому, що вона дівчина добра, роботяща, а й тому, що їхні ниви поряд – “граничать між собою, становлять одну рівнину, їх сила однакова” – і, отже, після одруження Михайла й Парасинки об’єднаються... Та цим мріям не судилося здійснитися.
Молодший син Сава і Рахіра, на противагу Михайлові і Анні змальовані темними барвами. Саву в його лихих вчинках до певної міри ще стримували батьки, від яких він сподівався одержати належну йому частку землі й одружитися з Рахірою. Але батьки були проти цього шлюбу, бо Рахіра не мала землі і була ледащицею і злодійкою. Крім того доводилася Саві двоюрідною сестрою. Підвладний лише своїм почуттям, Сава вирішує таки одружитися з Рахірою. Та вона цілком резонно застерігає його: “Як не будеш мати землі, то не зможемо побратися! З чого нам жити?” А батько за непослух погрожував усю землю віддати Михайлові – він з дитинства працював на ній, не покладаючи рук. Так старший брат став на заваді молодшому. Усе це, зрештою, призвело до трагічної загибелі Михайла. Його смерть сколихнула село, вона в саме серце вразила старих батьків, зламала молоде життя Анни, вивела з душевної рівноваги Саву, який, хоч і одружився з Рахірою, не знайшов з нею щастя.
Все духовно краще, що є в роду Івоніки, успадкував старший син Михайло – його... Слайд 8
Все духовно краще, що є в роду Івоніки, успадкував старший син Михайло – його надія і гордість. Образ цей письменниця подає на повен зріст, показуючи Михайла і в його щоденній праці, і на військовій службі, і в ліричних взаєминах з коханою дівчиною Анною – душевно тонкою натурою, на долю якої випали тяжкі страждання. Михайло , як і Анна, ніжний душею, лагідний вдачею. Він у розпачі й близький до самогубства, коли його забирають до війська.
Читач відчуває всю неслушність такого розв’язання проблеми, йому хочеться ск...
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
70 ! написати твір на тему " гроші-добро чи зло? " по твору івана карпенко-карий "сто тисяч"написать сочинение на тему "деньги- добро или зло? ", по произведению ивана карпенко-карый "сто тисяч"
ответ:Гроші... Для когось вони відіграють важливу роль, хтось має скромні грошові потреби, але, звичайно, без грошей обійтись неможливо.
Любов до грошей — ось що об'єднує персонажів п'єси Карпенка-Карого "Сто тисяч". Герасим Калитка, сільський багатій, прагне на всьому заробити і наскладати якомога більше грошенят. Він жорстоко експлуатує наймитів, шкодує для них шматка хліба і поступово втрачає ознаки нормальної людини.
Мріє про гроші і кум Герасима Савка. Він гадає, що "без душі, мабуть, легше, як без грошей", тому навіть готовий продати душу чорту, аби розбагатіти. Куми стають компаньйонами у придбанні фальшивих грошей, бо Калитка сам боїться йти на махінації. Зв'язавшись із кумом, Калитка бачить страшні сни: "Снилось, що кум гроші однімав". А коли компаньйонам приходить час ділити гроші, в руках у Савки з'являється ніж, бо Герасим намагається обдурити його.
Прагне до збагачення і копач Бонавентура. Цілими днями він тільки й займається тим, що копає землю, сподіваючись знайти скарб. Невідомий теж прагне отримати якомога більше грошей, хитро обдурюючи зажерливих багатіїв. Калитці подобається пропозиція Невідомого щодо придбання фальшивих грошей, він робить висновок: "Єврей — то діло, а Копач — морока!" Хитрий селянин намагається надурити єврея, але шахрай виявився хитрішим, підсунувши Калитці чистий папір.
Карпенко-Карий у своїй комедії яскраво показав нам, наскільки згубним для людей може бути вплив грошей. Він висміяв і засудив пороки суспільного життя й хиби в характерах людей, які полюбляють тільки гроші й заради них готові піти на будь-який злочин.
Объяснение: