ОЧЕНЬ Поясніть роль епітетів і персоніфікації у наведеному фрагменті твору Володими-ра Підпалого «Зимовий етюд».«Там, за тополями, // за огорожами, // де місто тікає на ніч в степи - // всезапорошене, // все насторожене, // вся Україна заслухалась // і не спить...»​

Світлиця Тараса була прибрана на той час, про який залишилися спогади лише в народних піснях і думах. Все було чисто прибрано. На стінах висіли зброя, мисливські атрибути, кінська збруя. На полицях стояли різноманітні глеки, пляшки, фляжки, кубки та чарки. Берестові лави навколо всієї кімнати; величезний стіл під образами в парадному кутку та широка піч, вкрита кахлями. Деталі інтер'єру допомагають читачеві скласти уявлення про іб життя Тараса та його сім'ї, побут і звичаї епохи. Тут вгадується і характер господаря будинку — людини військової, яка проводила своє життя в походах і битвах, зі зброєю, на коні, не чужої випити і побалакати в компанії з товаришами.

 У творі Стельмаха "Гуси-лебеді летять" утверджується шанобливе ставлення до природи. Головний герой твору, Михайлик, виріс у дружній родині трудівників, які особливо шанували землю-годівницю. Матір Михайлика була працьовитою жінкою, вела хазяйство, працювала в полі. Жінка привчила хлопця бачити красу природи, шанувати її, жити з нею в гармонії. 

   Мати Михайлика вірила в те, що з землею можна поговорити та дізнатись, чи гнівається вона, чи щось просить. Якщо урожай не добрий, то з землею можна домовитись, попросити її. А як жінка любила весняні сходи, як відчувала рослини, як поважно ставилась до кожної насінини! Твір "Гуси-лебеді летять" відносить нас у часи, коли люди жили землею, шанували її. То ж бережімо природу і сьогодні, бо вона - наш дім, наша годівниця.