Прислів'я до байок Леоніда Глібова.

Шкапа(кінь):

-Гладь коня вівсом, а не батогом.                                                                          

-Кінь на чотирьох ногах і то спотикається.

-Не той кінь, що в болото увезе, а той, що витягне.                                              

Осел:

-Був би послом, якби не вдався ослом.

-Держись за гриву, бо за хвіст не вдержишся.

-Лучче бути хвостом живого собаки, чим головою дохлого лева.                          

Щука:

-Заснула щука, та зуби не сплять.

-На те щука в річці, щоб карась не дрімав.

-Не всі старі щуки карасів хватають.                                                                       Цап(козел):

-І кози ситі, і сіно ціле.

-Знає, де козам роги виправляють.

-Коли б кізка не скакала, то б і ніжки не зламала.                                                    

Лисиця:

-Говорить, як лисиця, а за пазухою камінь держить

-Дивиться лисичкою, а думає вовком.

-У вічі, як лис, а поза очі, як біс.

Объяснение:

Прислів'я до байки "Щука"

   Які риси новаторства присутні у творчості М.Коцюбинського?

   Михайло Коцюбинський вважається чи не першим модерністом та імпресіоністом української літератури. Починав свою літературну діяльність як реаліст та народник. В радянські часи в деяких творах Коцюбинського вбачали ознаки соцреалізму.

    Однак художні вподобання письменника не задовольнились тільки реальним описом предметів, природи, людей та подій. Під впливом нової європейської літератури М.Коцюбинський в своїх творах дає глибокі психологічні портрети героїв. Потік свідомості захоплює ліризмом, а душевні переживання драматизмом. Імпресіонізм дає змогу не тільки гати за діями та вчинками героїв, але й за їх почуттями.

   В акварелі"На камені", новелах "Цвіт яблуні", "Intermezzo" новаторські прийоми  приводять до відходу на другий план сюжету. Головними стають емоції, переживання, ставлення до себе і світу. Коцюбинський вдається до опису не тільки свідомого, але й підсвідомого світу ліричних героїв.

   Та новаторство не було самоціллю письменника. Витончений стиліст, він зумів гармонійно поєднати в творчості традиційне і нове, реальне та символічне, матеріальне та духовне.

   

Головні персонажі повісті - Ява Рень і Павлуша Завгородній - звичайні школярі-підлітки, що мешкають у селищі Васюківка, бешкетники, фантазери та "зривщики дисципліни". 
      Звідки таке незвичне ім'я - Ява? То він сам себе так назвав, коли йому було лише півтора роки. Чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: "Я - Ваня", а вийшло "Ява"..., але причепилося оте "Ява" до нього, як реп'ях до собачого хвоста. У Івана руде скуйовджене волосся, а обличчя хлопця рясно вкрите веснянками. Ява Рень - енергійний і відчайдушний хлопець. Зазвичай саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під Васюківкою прокласти, то влаштувати бій биків, то організувати шкільний театр. Але хлопець здатний не тільки на бешкет: коли сталася прикра подія з переекзаменовкою, то він влітку сумлінно готувався до перескладання екзамену з української мови на "безлюдному" острові, дібравши собі ім'я "Робінзон Кукурузо". 
      Павлуша Завгородній - кращий друг Яви. Це більш врівноважений і спокійний хлопець. Він захоплюється малюванням і мріє стати льотчиком, але не менше за Яву полюбляє різноманітні пригоди й таємниці. 
      Васюківські "тореадори" завжди мають благородні наміри, але через брак досвіду і знань, на жаль, іноді потрапляють у прикрі ситуації. Нерозлучні друзі, обмірковуючи вчинки, вміють усвідомити помилки й намагаються їх не повторювати, хоча відразу ж вигадують і здійснюють нову "авантюру". Тому читачі з цікавістю довідуються про пошуки незнайомця з тринадцятої квартири, зйомки в кіно, про до хлопців під час рятування рідного села від стихійного лиха, про викриття двох місцевих "шпигунів". 
      Мені зрозумілі бажання і наміри Яви і Павлуші, адже вони мої ровесники. Думаю, головне, про що хоче сказати нам автор: дружба - велика сила; важливо мати поруч вірного і відданого товариша, який піде за тобою в огонь і у воду, не зрадить, завжди до в скрутній ситуації. Попереду в мене знайомство з багатьма літературними творами відомих письменників. Але я впевнений: "Тореадори з Васюківки" В. Нестайка - одна з найкращих книжок, тому я усім раджу прочитати її.