До якого виду часопису у літературному процесі належить «Молода муза»?

Нещодавно на уроках української літератури ми вивчали поетичну спадщину Андрія Малишка. «Пісня про рушник», «Вчителька», «Стежина» дуже знайомі кожному з нас. Раніше, багато хто з нас вважав слова віршів, покладені на музику, народними.  

   У чому ж проявляється народність цих поетичних рядків. Автор неодноразово використовує анафору, повторюючи рядки віршів. Цей прийом допомагає відчути присутність приспіву, надати ще більшої виразності певним поетичним рядкам. Римованість дозволяє легко запам'ятати не тільки вірш, а і його мелодійне звучання. Порівняння, синоніми, епітети роблять слова проникливими та душевними:

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,  

І засмучені очі хороші твої.

   Звісно, не тільки побудова та художні засоби ці пісні. Поезія Малишка дуже змістовна, як віковічна українська народна пісня. Вона про «вічні» та «широкомасштабні» теми: про рідну матір, материнську любов, порадницю в житті школяра - вчительку, отчий поріг, щирі почуття, життєві обереги. Саме в піснях, які співає народ, закладена невмирущість поезії автора.

Объяснение:

Асканія-Нова – справжнє диво не лише Приазов’я, а й всієї України. Це найстаріший степовий біосферний заповідник планети та найбільша європейська степова заповідна територія. У тутешніх екосистемах налічується більше 500 видів вищих рослин і понад 3 тисячі видів тварин. У 1984 році рада ЮНЕСКО внесла Асканію до списку еталонних територій планети.

За усіма цими титулами – титанічна праця багатьох людей: починаючи від засновника і до тих, хто опікується заповідником сьогодні.

Десятки тисяч туристів їдуть в Асканію-Нова, щоб побувати в заповідному степу, а також відвідати зоопарк і дендропарк.

Площа заповідника складає 33 тисячі гектарів, третина з яких – абсолютно заповідна степова зона, незаймана територія, якої ніколи не торкався плуг.

Екосистема Асканії є недоторканною вже мільйони років. Це єдина подібна ділянка степу не тільки в Україні, але й у Європі, адже одного разу розкопаний степ не відновлюється ніколи.

Цей розкішний оазис створив барон Фрідріх Фальц-Фейн, предок німецьких колоністів, які освоювали південні українські степи і володіли землею, на який знаходиться Асканія-Нова. В кінці XIX століття, ще зовсім юний, Фальц-Фейн почав створювати перші вольєри для птахів і звірів.

Дитяче захоплення Фрідріха стало справою його життя. Саме Фальц-Фейн створив зоопарк, дендропарк та унікальний заповідник на ділянці типчаково-ковилового степу.

Обов'язково потрібно відвідати це місце, особливо, з дітьми – саме вони дійсно не залишиться байдужим до тварин. В Асканії-Новій за ними добре доглядають: місця у вольєрах хоч відбавляй, а відвідувачам заборонено годувати тварин. Крім того, на території заповідника знаходиться унікальний дендропарк, цей оазис посеред відкритого степу вражає.

У дендрологічному парку розміщується 1030 деревних рослин і більше 680 видів трав'янистих. Це найбільший дендрологічний парк степової зони України, що з 1983 року має статус загальнодержавного.

Сучасна територія заповідника розділена на три великі частини: Північну, Великий Чапельський Під та Південну. Прогулянка Асканією-Новою – не маршрут одного дня. Величезна територія заповідника займає 33 тис га. Тут можна пересуватись пішки чи автомобілем у супроводі спеціалістів.

Зоопарк Асканії на час свого заснування вважався зоопарком майбутнього, адже тварини тут живуть в умовах дуже наближених до дикої природи.