Лист до героя твору "Аргонавти"

Відповідь:Сучасна дійсність диктує нові правила, розставляє інші пріоритети і висуває актуальні вимоги для людини. Непохитним залишається одне – людина повинна реалізувати себе. Багато сотень років вважалося, що місце жінки в суспільстві вичерпується ролями дружини, матері та хранительки домашнього вогнища, а чоловік повинен йти на війну, організовувати свою діяльність так, щоб прогодувати своєю сім’ю. Зараз багато що змінилося. Вже ніхто не ставить до людини жорстких статевих і рольових характеристик та не вимагає їм відповідати. Багато жінок роблять кар’єру, а чоловіки часом досягають успіху в професії пекарів і стилістів. Тут якось відразу на ться питання: а що ж виступає запорукою подальшої успішної життя?

Людина, як і люба інша жива істота, цікавиться і постійно хоче дізнаватися чогось нового, вчиться чомусь, ділитися отриманим досвідом з оточуючими. Згадайте маленьких дітей, з якою жадібністю вони поглинають інформацію про цей світ, часом за один день дитина дізнається десяток нових слів, відчуває призначення кількох предметів і, здається, зовсім не втомлюються. А тепер подумайте, як сильно прогресує дорослий за той же проміжок часу в один день? Приблизно в десять разів менше. Звідси висновок, що саме активне ставлення до життя сприяє успішності в ній. Важливо зауважити, що неоціненна роль батьків, які повинні всіляко заохочувати активність власних дітей, адже тільки дитина здатна встигнути навчитися в школі, відвідати музичну школу, сходити на тренування з гімнастики і вигуляти домашнього улюбленця в один день. Це унікальний потенціал, який необхідно тренувати з дитинства та підтримувати в дорослому житті. Як резюме хочеться процитувати напис на Лондонській біржі, яка говорить «Успіх – значить встигнути». І помітити, що активність, як і інші позитивні характеристики людини, необхідно тренувати протягом усього життя.

Пояснення:

Навряд чи варто сперечатися з тим, що Тарас Шевченко вважав проблему материнства однією з найсерйозніших проблем суспільства, в якому він жив. У цьому немає нічого дивного, особливо якщо врахувати, яка доля була у самого цього українського автора. У молодому віці він втратив маму, вона померла, а тому йому було набагато важче, а мачуха його зовсім не любила. У той же час протягом свого життя він бачив, як важко доводиться жінкам, як сильно вони відірвані від своїх дітей, які негативні наслідки все це має.

Одна з найбільш трагічних героїнь твору Шевченка Катерина з однойменної поеми народила сина не просто поза шлюбом, але ще й від москаля, тобто від ворога. За це вона отримала важку кару – її прогнали з дому батьки. Пізніше, коли вона відшукала москаля, він не захотів бачити ні її, ні дитини, після чого вона покінчила життя самогубством, а свою дитину залишила напризволяще.

У подібній ситуації опинилася і Ганна, головна героїня поеми «Наймичка». Вона теж народила дитину, сина, поза шлюбом. Вона розуміла, що її саму та її дитину чекає ганьба, але їй вдалося придумати набагато більш оптимальний вихід, ніж Катерині з однойменного твору. 

Ганна знала, де живе сім’я, яка завжди дуже хотіла дітей, але не могла їх мати. Саме цій сім’ї Ганна і підкинула малюка. Природно, сім’я ця була дуже рада знахідці, прийняла малюка з любов’ю. Але Ганна не могла залишатися далеко від дитини, тому вона запропонувала свої безкоштовні послуги у якості наймички. Таким чином, вона змогла доглядати за своїм хлопчиком в таємниці. Він виріс красивим і щасливим, лише перед самою своєю смертю Ганна зізналася йому, що вона його справжня мама.

На відміну від сина Ганни, син Катерини після смерті матері зміг трудитися лише на найгіршій тодішній роботі – він був поводирем для сліпих людей. Навряд чи він міг сподіватися на те, що він виросте, стане успішним і красивим чоловіком і одружиться. Втім, навряд чи варто надто звинувачувати Катерину в цьому. Звичайно, вона була менш кмітливою і розумною, ніж Ганна, в іншому випадку вона змогла б знайти якийсь подібний вихід. Але все-таки вона теж була люблячою матір’ю. Вона не змогла залишитися в живих через свою надмірну емоційність і віру в людство. Катерина наївно вважала, що москаль не відвернеться від своєї дитини, зможе прийняти хлопчика. Але коли він відмовився від цього, Катерина була просто вбита морально і в пориві цих емоцій скоїла суїцид.

Образи Катерини та Ганни цікаві по-своєму. Тарас Шевченко був дійсно стурбований важкими долями матерів, особливо тих, які народили дітей поза шлюбом. За великим рахунком, обидві описані ним жінки були нещасні, але одна з них все-таки змогла зробити кращою долю свого сина.