Що заважає більшості людей жити так, як вони мріють?-. Коли гроші стають особливо важливими?5. Чому люди інколи роблять не те, від чого мають задоволення?На чому базуються дії, необхідні для фінансового збагачення?5. Що таке відповідальність?​

Объяснение:

1. Лише одна людина з десяти живе так, як вона мріє. У кожного є свої причини на відмову від ідеального життя. По-перше, це обов'язки. Перш за все, перед дітьми. Батьки вже не можуть так просто поринути у мрії, адже буденне життя потребує багато зусиль тут і зараз. По-друге, це відкладення на потім. Кожен думає, що в нього ще буде час для мрії. По-третє, це лінощі. Завжди легше відмовитися від чогось, аніж боротися.

Гроші стають особливо важливими, коли хтось хворіє. Не менш важливим є бажання порадувати близьких, особливо дітей.

5. Інколи люди мають погоджуватися на роботу, яка не приносить задоволення. З одного боку вони втішають себе, що це тимчасова справа, з іншого - мають нагальну потребу у грошах.

5. Відповідальність - це наші зобов'язання. Перед кимось : дітьми, батьками, фінансовими установами.

У мене є багато друзів. Та серед них є і хулігани. Буває що вони когось засмутять або над кимось пожартують. Та одного разу вони хотіли пожартувати і висміхати якогось хлопця. Пішли вони тай вирили яму на газоні де любив прогулюватись хлопчак.
Вони сховались за дім тай чекали. Раптом почули крик і побігли до ями. Вони не побачили ями тай туди і впали. А хлопець не був дурний він побачив яму і обдурив їх закричавши.
Ось так він їх обдурив тай щей висміхав перед людьми.
Після цього мої друзі засвоїди урок тай стали вихованими.

«МЕНІ ОДНАКОВО, ЧИ БУДУ...»Мені однаково, чи буду

Я жить в Україні, чи ні.

Чи хто згадає, чи забуде

Мене в снігу на чужині — 

Однаковісінько мені.

В неволі виріс між чужими

І, неоплаканий своїми,

В неволі, плачучи, умру.

І все з собою заберу,

Малого сліду не покину

На нашій славній Україні,

На нашій — не своїй землі.

І не пом’яне батько з сином,

Не скаже синові: — Молись,

Молися, сину, за Вкраїну

Його замучили колись. — 

Мені однаково, чи буде

Той син молитися, чи ні...

Та неоднаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую, збудять...

Ох, не однаково мені.