Замітка дискусійного характеру на тему "До чого може призвести стрімкий зріст сучасної техніки"

Відповідь: Людина стає агресивною, та неконтрольваною. Дуже зла та ще впливає не тільки на психіку а ще, на стан здоров'я очі болять,залежність. І не потрібно давати впливати гаджетам на себе. Але вся техніка з часом полегшує нам життя. Через це люди стають більш ленивими.

Пояснення:

«Маруся» Григорій Квітка-Основ’яненко історія написання Джерела для написання повісті «Маруся» • Дійсність українського села ХVІІІ — початку ХІХ ст. • Народна творчість: українські балади, ліричні, весільні пісні, фольклорні мотиви (любові, розлуки, смерті закоханих). Від народної поезії — образність повісті, від казки й переказу — її розповідний стиль. • Герої твору «писані з натури без будь-якої прикраси і відтушовування». • Майстерність у виписуванні українських краєвидів у повісті. Історія створення повісті «Маруся» Повість надрукована повністю у 1834 році у книжці «Малоросійських повістей…». Вона стала першим і найпопулярнішим твором серед сентиментальних повістей Квітки. «Маруся» була написана як аргумент того, що українською мовою можна описати глибокий і складний світ людських почуттів і філософських переконань. Над текстом повісті письменник працював багато — як ні над одним зі своїх творів. Переробляв окремі місця, додавав чи змінював епізоди, портрети й пейзажі, шліфував мову. Дуже згодилися давні й нові записи прислів’їв, приказок, весільних пісень, похоронних голосінь. Надто хвилювався Григорій Федорович за долю своєї «Марусі», як її сприйме читач? Чи не знайдуться хулителі й недоброзичливці, які почнуть кепкування з нашої мови? Адже багато хто з «учених» та «освічених» вважав, що українською мовою крім лайки й жартів, нічого не можна створити. Та побоювання_автора були марні: повість справила велике враження на читача з народу і передової інтелігенції. Перекладена самим автором російською мовою і надрукована в журналі «Современник», вона і в Росії користувалася великою популярністю.

Двісті років тому народилася велика людина, життєвий шлях якої був дуже важкий та складний. ніхто не вірив в його талант, усі з хлопця знущалися, сміялися. я думаю, що він сам не сподівався, що його будуть шанувати не тільки в україні, а й в усьому світі. якщо попередники шевченка належали переважно до дворянського кола, то автор «кобзаря» вийшов із глибин народу – був сином бідного селянина-кріпака. знання життя народу, нерозривний зв'язок із ним, відчуття його потайних дум і прагнень були тим грунтом, на якому сформувався демократичний світогляд шевченка. для того, щоб стати великою та шанованою в усім світі людиною, шевченко пройшов довгий шлях. на цьому шляху його зустріли і голод, і кріпацтво, і втрата найдорожчих людей – батьків. але хлопець мужньо витримував усе: горе й лихо. у нього сформувався дуже сильний характер, наче скеля, він відкривав у собі нові таланти. друзі шевченка про визволення його з кріпацтва: викупили у поміщика за 2500 карбованців. так молодий художник став зовсім вільною людиною та зміг спокійно вчитися,розвивати свої таланти. шевченко знайомиться з і.сошенком, к. брюлловим, в.григоровичем,в.жуковським, є.гребінкою та іншими. багато поетів твори, присвячені шевченкові. в. самійленко написав вірш «українська мова», в якому показав його роль у створенні української літературної мови: так в пилу на шляху наша мова була, і мислива рука її з пилу взяла. полюбила її , обробила її, положила на ню усі сили свої. твори тараса шевченка знають та перечитують усі, вони доступні та зрозумілі. на його честь влаштовують багато свят. у цьому році в нашій школі ми також будемо відзначати 200-річчя від дня його народження і для мене велика честь брати участь у цьому святі. тарас шевченко для нас, як батько, і якщо нам потрібна порада – ми звертаємося до його творів, бо у них можна знайти відповіді на усі питання.