Доведіть, що краса вільної думки, аристократи духу- провідні мотиви новели "Valse melancolique"​

1. Недокінчена сота справа – вишивка для бабусі.

2. Зустріч з дивним чоловічком.

3. Аля у країні недороблених речей.

4. Зустріч з Недоладьком.

5. Розповідь першого недоладянина.

6. Перша дороблена справа.

7. У місті Недоладія.

8. Зустіч з Недоштаньком.

9. Знайомство з Недопопелюшкою.

10. У замку.

11. Пісня Недоросля Десятого.

12. Наляканий правитель.

13. Нічна розмова.

14. Державна таємниця.

15. Червонному будиночок Недорадника.

16. Аля знову бачить карлика.

16. Велика чарівна книга.

17. Інструкція № 12.

18. Плач Недопопелюшки.

19. Недорадник упіймав Алю.

20. Недороль підписує жахливий наказ.

21. Аля в підземеллі.

22. Поганий кат.

23. Обурення Недоборода і Недовуса.

24. Прощання Недороля з Алею.

25. Недопопелюшка втішає дівчинку.

26. Втеча з в’язниці.

27. Друзы ховають шолом Недорадника.

28. Розмова з Недотижнем.

29. Незвичайні події у замку.

30. Стрілка годинника у Недотижня.

• «Дід Андрій вважав своїм обов’язком привчити Павлуся до лицарського ремесла. Вчив його їздити на коні, кидати списом та арканом, стріляти з рушниці та з лука й орудувати шаблею. Часом оповідав йому про Запорожжя, про козаків, їхні звичаї та про всі походи й пригоди із свого життя».
• «Павлусь мріяв про те, коли й він підросте, стане славним козаком».
• «Здається, не було нічого такого, чого б Павлусь для Гані не зробив». • «Павлусь підніс вгору свого супротивника та, як лише цей відстав від землі, розмахнув ним і кинув на землю».
• «Павлусь дивився на те все наляканими очима. Йому здавалось, що це якийсь страшний сон, з якого не можна прокинутися».
• «Його огорнув страх. У його уяві татарва була такою, що її ніхто не переможе. Дідусь розказував йому, як козаки били татар, та ось він бачив, як татарви нічого не стримало, і дідусь, і багато інших дужих козаків полягли».
• Непорадний: «Козакові соромно плакати, ось що. Виростеш — козаком станеш, тоді й засоромишся».
• «У Павлуся забилося серце, коли почув сотників наказ. Він сьогодні побачить те, що від дідуся стільки наслухався. Побачить, як козацтво стрінеться з татарами, тими страшними чортами, що цієї ночі так лютували в вці».
• «Злодії, пси, чорти! Ви дідуся вбили, ви маму вбили, ви сестру забрали! Ось тобі, ось тобі! — Тепер Павлусь отямився. Він перший раз убив людину. Йому стало страшно, в очах потемніло, і він зомлів. Його взяв на руки Степан і став відтирати».