Украинская литература «планетник ответы желательно на русском языке

1. Ліпша хушка - Моховинка;

2. Хухи бувають різними;

3. Хатинка Моховинки;

4. Непомітна Моховинка;

5. Підзимок;

6. Дивний стук;

7. Плач сосни;

8. Страх лісника;

9. Біда Моховинки;

10. Пошук хатинки;

11. Козячий хлівець;

12. Сподівання на повернення;

13. Нещастя кізки лиски;

14. Спроба порятунку;

15. Порятунок вдався;

16. Весела Моховинка;

17. Біль Моховинки;

18. Пошук тимчасової хатинки;

19. Гарне життя;

20. Біда злого діда;

21. Добре серце Моховинки;

22. Порятунок;

23. Розмова Моховинки з дідом;

24. Наляканий дід;

25. Доброта Моховинки;

26. Щира до Моховинки.

Цьогоріч минає 110 років, як зорганізувалося Подільське товариство “Просвіта”. А сприяв такій епохальній події жовтневий Маніфест 1905 року, яким скасовували певні обмеження громадян царської Росії. Скориставшись царською “ласкою” — лібералізацією — інтелігенти, священнослужителі Кам’янця-Подільського Кость Солуха, Олімпіада Пащенко, Сергій Іваницький, Кирило Стиранкевич, Віталій Стиранкевич, Юхим Сіцінський, Віктор Приходько, Калістрат Степура, Степан Дложевський, Віктор Злотчанський, Павло Вікул зібралися на організаційний комітет і заходилися довкола затвердження статуту, перший пункт якого гласив: “Товариство має на меті до культурно-просвітницькому розвитку українського народу на Поділлі”. Для того, щоб цей документ набрав юридичної сили, потрібна була до дворян. Своє плече у цій важливій справі підставив Михайло Степанович Завойко.

Як результат, 6 травня 1906 року губернатор Ейлер підписав статут. Перше засідання Подільської “Просвіти” відбулося 8 травня 1906 року, на той час у товаристві налічувалося 120 членів. На засіданні обрали раду із 8 осіб на чолі з головою, лікарем Костем Григоровичем Солухою. Тоді ж надіслали текст телеграми на ім’я лідера української групи в Державній Думі І. Шрага з побажанням сил і снаги в боротьбі за волю і щастя України, ще одну телеграму надіслали В. Антоновичу з проханням стати почесним членом подільської “Просвіти”