У чому полягаэ особливисть поєднання казкового і реального у твори русалонька

Образ крил у віршах Ліни Костенко «Чайка на крижині» й «Крила» Пригадай, що таке алегорія. Алегорія інакомовлення; наділення тварин, птахів, алегоричний. - це рослин, предметів рисами характеру ЛЮдини. 1з Цим визначенням ми ознайомилися в 6 класі, коли з'ясовували, які жанрові особливості має байка. Проте таке визначення алегорії вузьке. У ширшому розумінні алегорія двопланового художнього зображення, що грунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями. У вірші Ліни Костенко «Крила» конкретним художнім образом є крила (один план художныого зображення), а прихованим реальним явищем є такі людські якості, як піднесення, натхнення, — це б упевненість, незалежність (другий план художнього зображення). Отже, образ крил в однойменному творі Ліни Костенко алегоричний. Алегоричний образ білого коня стає символом індивідуума, що відрізняється від оточення, виділяється з натовпу. І читач розуміє, що насправді думки, що спадають на думку Шепталові, то роздуми людини — неординарної, особливої... Таку людину часто називають "білою вороною". І, на наш погляд, білий колір коня є своєрідним натяком на цей вислів.

Відповідь:

Леся Українка- відома письмениця українського народу. Леся Українка належить до відомого роду Косачів.Багато дослідників погоджуються що ця родина, історія якої сягає глиби століть, має коріня в Герцеговині  на Балканах.Там ще в 14 столітті жили люди з прізвищем Косач.Всі дослідники (а про історію цієї родини писали Юрій Косач та Ольга Косач-Кривинюк, О. Лазаревський та М. Мороз, у ближчі до нас часи — А. Костенко та М. Кармазіна) погоджуються з тим, що ця родина, історія якої сягає глибини століть, має коріння в Герцеговині на Балканах; там ще в ХІV ст. жили люди з прізвищем Косач. Розповідають, що в часи розпаду королівства Тврдка Першого (початок ХV ст.) шанований вже тоді рід вояків Косачів спромігся зберегти за собою округ Захулм’я. Трохи згодом, у 1444 році, володар Захулм’я Стефан Косач був удостоєний німецьким імператором Фрідріхом титулу герцога (!), для себе і своєї родини, і саме відтоді увесь його округ був пойменований «Герцеговиною» (зараз ця територія, разом з Боснією, є складовою державного утворення сербів, хорватів й мусульман). Невдовзі Герцеговина була завойована турками — османами й увійшла до складу їхньої новостворюваної імперії.

А ось Юрій Косач (часопис «Наші дні», Львів, 1943 рік) стверджував, що походження роду Косачів — сербське й одним з перших славетних вояків-лицарів цього роді був князь Степан Косач, який загинув 1389 року як герой в знаменитій битві на Косовому полі; про нього за словами Ю. Косача, «ще й досі співають пісні в Чорногорії». Хай би там як було, захоплення цих південнослов’янських земель турками залишало тамтешнім християнським володарям (як і дворянам, воїнам, священикам) не дуже багатий вибір: прийняти іслам, емігрувати або бути страченими

Пояснення: