Ляхи у поемі "Гайдамаки" порівнюються із : б)вельможною панею г)смердючим болотом а)жорстокими псами в)чорними воронами 5.До якого періоду творчості Шевченка належить драматичний твір "Назар Стодоля"? г)циклу "В казематі" б)рання творчість в)період заслання а)останні роки життя 6.Віра в безсмертя рідного народу, його мови, культури є основною твору: а)"Причинна" б)"Тарасова ніч" в)"Іван Підкова" г)"До Основ'яненка"

4. Б)вельможною панею ... (розділ«Інтродукція»)

5.Б)рання творчість

6.Г)"До Основ'яненка"

Объяснение:

Відповідь:

Пояснення:Від дорослих ми часто чуємо: "Гуртом і батька легше бити". Дійсно, якщо разом, то легше все вийде. Є казка, у якій старий батько подав такий приклад: одну гілочку легко зломити, а пучечок важче. Це все до того, що єдність — це велика сила. Ось і у повісті І. Я. Франка "Захар Беркут" зображено, як єдність, згуртованість та відданість своїй Батьківщині можуть до здолати найстрашнішого ворога.

Вражає своєю сміливістю Максим Беркут, син Захара, що з полону намагається до своєму народу. Мирослава, кохана Максима, нічого не злякалася і допомагає здолати монголів тоді, коли її батько став зрадником. Але головним героєм твору є Захар Беркут, що не лише стоїть над громадою і вміло керує, а й відважний та відданий своєму народові. Він наважується битись до кінця, не зважаючи на те, що його син у полоні монголів. Захар Беркут не дає батьківській любові переважити громадський обов'язок. Дії оборонців відважні і разом з цим точні. Спільнота працює, ніби одна людина. Розуміють один одного, вболівають за кожного. Прекрасна сила єдності показана у цьому творі, і підтвердженням думки про необхідність єдності є останні слова Захара Беркута: "Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю".

Я повністю згоден з цими словами ватажка тухольців. З історії ми знаємо багато прикладів, коли розбрат призводив до поразки. З неї ж таки ми довідуємось, що коли під час біди люди, князівства, країни об'єднувались, то завжди перемагали. Отже, сила наша в єдності, згуртованості, відданості своїй Батьківщині.

Ці слова досить складні для розуміння.

З одного боку, людина змінюється впродовж усього життя, оскільки змінюються її думки, уподобання, ставлення до різних речей. Проте є й дещо інше, що лишається незмінним, якась духовна основа, щось таке, що робить людину неповторною, забезпечує єдність її особистості протягом життя. Напевне, про цю основу самототожності людини і йдеться. Ліричний герой прагне не втратити її, не зрадити себе під тиском зовнішніх обставин.

Також може йтися про те, що на початку життя душа кожної людини безгрішна, чиста, не заплямована жодним гріховним учинком чи помислом, але дуже мало хто здатен зберегти душу чистою до кінця життя. Деякі риси людини зумовлені генетично, деякі формуються в ранньому дитинстві, закладаються батьківським вихованням. На Стусовому житті яскраво позначився вплив його матері Ірини (Їлини).