ответ:
мартин боруля: «я – не бидло і син мій – не теля….».
згадую борулю, хоч люди сміються з нього, бо їм здається, що вони не такі чудаки, як боруля, а коли гарненько придивитися, то й сміятися нічого: хто б не хотів вивести своїх дітей на дворянську лінію, щоб вони не черствий кусок хліба мали? ! ”
і щоб після цього мартин боруля, уродзоний шляхтич, записаний во 2-ю часть дворянської родословної книги, подарував якому-небудь приймаку красовському свою обіду? та скоріще у мене на лисині виросте таке волосся, як у їжака, ніж я йому подарую.
поки був чоловіком — і не вередував, а паном зробили — чорт тепер на нього й потрапе
он що! я тебе, мартине, не пізнаю: поки ти не ганявся за дворянством, був чоловік, як і всі люде; тепер же десь тебе вкусила шляхетська муха і так дворянство у тебе засвербіло, що ти рівняєш себе з красовським…
нащо вже я, от, здається, зовсім вибився на дворянську линію, а не можу уранці довго спать — боки болять, а треба привчаться! воно якось так зовсім другу пиху тобі дає. прийшов хто рано, чи там яке діло по хазяйству, а ти спиш!
объяснение:
ответ:Збірка оповідань „Білий кінь Шептало” (1969) задала ту тональність письменникової небайдужості до перипетій життя звичайної людини, яка й визначила резонансність його „великої” прози. А ще більше розгорнув ту метафору пристосуванства, „втечі від свободи” (Е. Фромм), що її несе образ коня Шептала, і яку письменник наповнює щоразу іншим змістом у трансформованих відповідно до соціальних змін нових образах. Переформатування теми пристосуванства у його найогидніших формах — від морального переступу аж до втрати людиною самої себе — так можна означити шлях художнього пошуку Володимира Дрозда, котрий послідовно розвінчує потяг морально незрілої людини до споживацтва, якому підпорядковуються різні варіанти пристосуванства.
Объяснение:
Не знаю правильно ли, но думаю хоть что-то здесь есть.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Цитати до образу остапа("дорогою ціною"-ласка, дуже потрібно
1.кінь остапа
"кінь під ним гарячий, вороний, той, що у пана лишився на стайні"
2.зовнішність остапа:
" і міцного, з чорними очима, орлячим носом і темним молодим вусом на засмаленому обличчі"
3.почуття остапа, яке охопило його на чужій землі:
"дивне почуття обхопило остапові груди: замість радості - сильне почуття обурення стрепенуло його істоту. в один мент відчув він усі кривди й знущання, які зазнав у покинутому краї, і, твердо упираючись ногами в нову, не панщизняну землю, він затис кулак і погрозив на той бік річки."