Улюблені квіти Софійки з твору Русалонька із 7-В

улюблені квіти софійки з твору "русалонька із 7-в" є лілеї

 Головному герою твору Чіпці протиставляється образ Грицька. Хлопець був ровесником Чіпки, діти разом росли та грались: «Підлітки пасли худобу, а коли було нічого робити, видирали горобенят із гнізд, відкручували їм голови, а тільця розбивали ґерлиґами». Грицько дуже любив труд, мав у житті певні мрії, вподобання та мету: «Пішов він на заробітки в чужі краї, брався за будь-яку найтяжчу роботу, спав на голій землі, їв на ходу, але настав час, коли він з грошима повернувся додому, купив нову хату, землю». Проте гордовито став ставитися до інших хлопець після того, як заробив грошей: «Став на людей поглядати звисока: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда».

          Мріяв посвататись Грицько до багатої жінки, проте закохався у «сусідню наймичку — веселу, моторну, працьовиту дівчину Христю». Жило подружжя дуже щасливо: «Ні лайки, ні сварки не чула їх простора, світла хата. Матері радили своїм дітям брати з них приклад». Грицько – мужній і працьовитий селянин, який на перше місце у своєму житті ставить сім’ю та родинний затишок.

Объяснение:

Пісня з давніх-давен вважається невід'ємною частинкою кожного народу. Вона уособлює спогади про минуле, роздуми про сьогодення та мрії про щасливе майбутнє. На мою думку, жоден народ не може існувати без частини душі – пісні.

Українські пісні наповнені глибоким змістом й роздумами. Складаючи їх, народ описував свої переживання, почуття, мрії та надії.

Багато про давні часи можуть розповісти обрядові пісні: веснянки, колядки, щедрівки. Ми можемо не сприймати поклоніння предків перед силами природи, але шанобливе ставлення до хліба, праці, природи не може залишити нас байдужими. Коляда та щедрівка піднімають настрій, об'єднують у християнській родині.

У пейзажній пісенній ліриці змальована чарівна краса рідної природи: безмежні степи, зелені ліси, блакитні річки, золоті пшеничні лани. Здавалося б звичайний краєвид, та дорогий для серця, він оживає в пісенних рядках:

Під гаєм в'ється річенька,

Мов скло вона блистить.

Долиною зеленою,

Кудись вона біжить.

Основне ж багатство рідної землі – український працелюбний народ, що заселяє її – про це теж розповідають пісні.

В інших йдеться про нестримне кохання парубка до дівчини. Вони яскраві на емоції та душевні переживання, які переповнюють їхні серця:

Сопілочка калинова, ясенове денце

Не сопілка тото грає, а любкове серце.

Як не згадати козацькі пісні, що охоплюють цілу епоху визвольної боротьби. У них майстерно оспівані події, час, неординарні поступки героїв. Відображається заклик до боротьби за волю та краще майбутнє в багатьох із них.

Молодою кров'ю полеглих синів скроплені стрілецькі пісні. Вони є особливим прикладом мужності в нерівній боротьбі з численним ворогом.

Також у пісенній творчості неабияка роль відводиться материнській любові до своєї дитини, тузі за загиблим:

Вернися, синку, додомоньку,

Змию, зчешу головоньку.

А перейнятися силою пісні допомагають багаті художні засоби: постійні епітети, символи, паралелізм, метафора, зменшено-пестливі слова. Пісні стільки можуть розповісти про все, вони дуже різні, що, напевно, залишиться байдужою тільки супер черства людина. Допоки ми їх знаємо чи співаємо - пісні житимуть вічно, бо є частиною душі народу, тобто кожного з нас.