Т.Шевченко твір "Катерина"Яким чином на ваш погляд природа відображувала настрій героїні впродовж твору?Свої міркування доведіть!​

Володимир Винниченко.

Родина  - робітничо-селянська, батько його Кирило Васильович Винниченко переїхав з села до міста Єлисаветград й одружився з удовою Євдокією Павленко.

Обдарування - здібності до навчання, літературні здібності, хист до малювання.

Характер  -  мужній,  настійливий, емоційний, безкомпромісний, рішучий, темпераментний.

Оточення  - Л.Юркевич,  М. Хвильовий, М. Скрипник, М.Грушевський, К.Станіславський і В.Немирович-Данченко, М.Садовський і Г.Юра.

Захоплення - література, політика, революційна діяльність.

Вдача   - запекла.

Освіта   - середня.

Світогляд  - соціаліст.

Ідеали - свобода, патріотизм, автономія для України.

Переконання - Україна має бути вільною, самостійною державою.

Творчість:

«мала проза» -   1902-1905 рр. «Краса і сила», «Біля машини», «Голота» та оповіданнях «Суд», «Боротьба», «Темна сила», «Мнімий господін», «Честь», «Ступені», «Солдатики!», «Федько-халамидник».

романістика -  «Чесність з собою» (1911),  «Записки Кирпатого Мефістофеля» (1918), «Рівновага» (1912), «По-свій!» (1913), «Божки» (1914).

драматургія - «Дисгармонія» (1906), «Великий Молох» (1907), «Брехня» (1910), «Співочі товариства» (1911), «Чорна Пантера і Білий Ведмідь» (1911), «Дочка жандарма» (1912), «Натусь» (1912);

Публіцистика - «Відродження нації» (1919).

Участь у національно-визвольних змаганнях  - проект програми антибільшовицького "Єдиного революційно-демократичного національно фронту".

Ціннісні орієнтири  - віра у морально-етичні іднеали суспільства.

Внутрішні суперечності  - між державною політикою і власними переконаннями.

Політичні погляди  - професійний революціонер, соціаліст.

Життя в еміграції  -   організував в Австрії Закордонну групу українських комуністів; написав багато романів; купує  садибу у Франції,  розводить сад, город. займається фізичною працею.

Малярська спадщина - перебуваючи в еміграції у Франції, відкрив у собі талант художника. Протягом свого життя написав понад сто картин, портретів і акварелей.

Устина — людина великого серця. Зрісши сиротою, вона добре розуміє чуже горе, співчуває своїм подругам. Тому до неї дівчата ставилися, як до сестри, ділилися своїм горем. Устина всією душею горнеться до старої кріпачки, називає її "бабусечко ж моя рідна", захищає від ударів знавіснілої панночки.

Устина добра, лагідна, тому й мова її пересипана пестливими словами. Вона також правдива. На запитання Каїрі, яка з себе молода пані, відповідає: "Недобра". Устина здатна на глибокі людські почуття. Вона щиро покохала Прокопа і вийшла за нього заміж. Хоч і не стає на шлях відкритої боротьби з панами, Устина повністю солідарна зі своїм чоловіком Прокопом і Назаром, поділяє їхні думки щодо протесту.

Панночка — жорстока. Вона наказує привести хвору Устину до панських покоїв. Важка праця на панському дворі супроводжувалась бійкою, лайкою і катуванням дівчат. Коли їй щось потрібно, вона стає улесливою, домагається чого хоче.

Панночка не здатна по-людськи любити. На чергових банкетах вона з усіма хитрувала, лукавила, удавала з себе привітну, ласкаву, закохану, а насправді нікого не любила. Вона зуміла закохати в себе полкового лікаря, і коли він став нареченим, невдовзі прибрала його до рук, зробила з нього свого раба.