Генрік Ібсен. «Ляльковий дім Де идбуваеться дия ? а- у квартири доктора Ранка б- у квартири Хельмерив в- у квартири Фру Линне

ответ:ответ в

Объяснение:

засоби створення історичного колориту в романі історичний колорит у романі “айвенго” створюється передовсім за лексичних засобів увиразнення мовлення. до них належать: архаїзми, історизми, варваризми, екзотизми. словникова робота архаїзми (грецьк. archaios – давній, старовинний) – застарілі слова, словосполучення, граматичні чи синтаксичні форми, які вийшли із широкого вжитку й перейшли до так званого пасивного запасу лексики. до архаїзмів належать слова, що називають такі предмети і поняття, які сам по собі аж ніяк не застарілі, але для позначення яких вже користуються іншими словами. історизми – слова, застарілі через те, що вийшли з ужитку ті предмети чи явища, які вони означають.засоби створення історичного колориту в романі словникова робота варваризми (латин. barbari – іноземці) – слова іншомовного походження, які вживаються поряд зі своїми відповідниками в тій чи іншій національній мові, але остаточно не засвоюються нею. у тексті твору варваризми або мовою запозичення або ж відповідно національною мовою. екзотизми або етнографізми, - слова, що назви реалій із життя інших народів і не мають точних відповідників у мові, до якої вони потрапляють. у творах художньої словесності екзотизми використовують насамперед з метою створення незвичайної, екзотичної атмосфери, яка посилює емоційне враження, а також для передавання етнографічних особливостей тієї місцевості, про яку розповідається

Тема: Заклик до сприйняття людської гідності, неповторності кожної особистості.
Iдея: Довести читачевi, що кожна людина неповторна. Ідея людської гідності, гордості за того, "що ти - людина", доповнюється тут мотивом уселюдської спільноти яскраво вираженим протестом проти диктату сили, авторитарності".
Мотиви: справедливiсть, життєздатність, самоповажага. Через цi мотиви автор яскраво передав образи свого власного «я», народу, влади.
Провiдним художним засобом є — «Ми — не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних.» Епiтети: «Очицями, повними блекоти», «Він гримів одержимо і люто», «лице рябе».
Протиставлення: «Ми — це народу одвічне лоно, ми — океанна вселюдська сім'я.»
Афористичний висновок вірша "Я..." можно сприймати як максиму самого поета, його розуміння призначення кожної людини на землі.