Якими ви уявляєте наших героєв через кілька років До мене ділового озера​

5. Русалка - персонаж східнослов'янської міфології. Один з найбільш варіативних образів народної містики

6. Палили вогнища і стрибати через них, водили хороводи, плели вінки, шукали "цвіт папороті"

7. Це переважно мрії дівчат про заміжжя, прощання з вільним життям, бо восени настає пора весіль

8. музично-поетичні твори, що оспівують початок, хід та завершення жнив.

9. Останній день жнив перетворювався на свято завершення польових робіт, воно супроводжувалося цікавими дійствами й піснями

10. З літнього циклу мені сподобалася пісня «Заплету віночок». У ній співається про купальський український віночок, про сподівання дівчат про гарну долю, від нього віє надією, щасливою мрією.

Объяснение:

Народився 25 листопада 1838 року в м. Стеблеві Київської губернії, в сім’ї сільського священика.

У 7 років віддали в науку до дядька, який вчителював у духовному училищі при Богуславському монастирі.

У 14 років вступив до Київської духовної семінарії, де навчався з 1853 по 1859 рік.

Закінчивши семінарію, рік хворів, а потім деякий час працював у Богуславському духовному училищі викладачем.

1861 року вступає до Київської духовної академії.

1865 року закінчує академію із званням магістра, але відмовляється від духовної кар’єри й викладає російську мову, літературу, історію та географію в Полтавській духовній семінарії в гімназіях Каліша та Седлеця.

Одночасно з педагогічною діяльністю починає писати.

З 1873 року працює у Кишинівській чоловічій гімназії викладачем російської словесності, де очолює гурток прогресивно настроєних учителів.

Потрапляє під таємний нагляд жандармерії.

1885 року І.Нечуй-Левицький йде у відставку й перебирається до Києва, де присвячує себе винятково літературній праці.

До кінця життя І. Левицький жив майже у злиднях.

Останні дні провів на Дегтярівці, у так званому «шпиталі для одиноких людей», де й помер без догляду 2 квітня 1918 року.