Завдяки чому Аліса зменшилася вдвоє?

Тосу, що вона випила зменшуване зілля і стала меншою в два рази

Объяснение:

Роман "Чорна рада" П. Куліша багатопроблемний. Найважливіші з порушених проблем такі:
      1. Батьки і діти (образ Шрама і Шраменка, Кирила Тура та його рідних).
      2. Кохання і подружнє щастя (образи Лесі, Петра, Кирила, Сомка).
      3. Роль державного діяча (образи Сомка і Брюховецького).
      4. Патріотизм і незалежність держави (образ старого Шрама).
      5. Ставлення влади до народу (образи кобзаря, Шрама, Сомка, Пугача).
      6. Боротьба добра і зла (образи Сомка і Брюховецького, Шрама, Череваня і Гвинтовки).
      7. Значення народної моралі.
      Остання проблема передана через аналіз психіки всіх персонажів, але цікавим є те, що народна мораль дає себе знати навіть таким, здається, пропащим людям, як Брюховецький. Він готовий убити Сомка в бою, але не може зарізати зв'язаного, беззбройного гетьмана. Про висоту народної моралі свідчить і той епізод, коли сторожі осуджують, навіть відверто ненавидять Кирила, думаючи, що він іде вбивати ув'язненого Сомка. Запорожці-"харцизяки" здерли з полоненого Якима і пояс, і жупан, і сап'янці, та не посміли стягнути вишитої нареченою дорогої сорочки. Такі, здавалося б, деталі свідчать, що в душі кожного українця є добре начало.

У казематі написано тринадцять поезій[1]:

«Ой одна я, одна», «За байраком байрак», «Мені однаково, чи буду», «Не кидай матері! — казали», «Чого ти ходиш на могилу?», «Ой три шляхи широкії», «Н. Костомарову», «Садок вишневий коло хати», «Не спалося, — а ніч, як море», «Рано-вранці новобранці», «Неволі тяжко, хоча й волі», «Чи ми ще зійдемося знову?», «Косар».

Первісний варіант цих творів — в окремому автографі (зберігається в інституті літератури імені Тараса Шевченка АН України). Весь цикл Шевченко переписав до «Малої книжки» (захалявної книжечки 1847) в Орській фортеці, додавши як заспів новостворений вірш «Згадайте, братія моя». До «Більшої книжки» поет вніс цикл у Москві 18 березня 1858, надавши йому назви й присвяти «В казематі. Моїм соузникам посвящаю». Вірш «Не спалося, — а ніч, як море» до «Більшої книжки» не переписано.