Чому українська пісня відома в світі

колись я чула легенду, що коли бог роздавав дари, то україні саме дісталася пісня. українці завжди співали пісні. коли жали жито, коли збирали урожаї овочів/фруктів, пекли хліб, одружувались і ховали померлих. українська пісня важлива для народу, оскільки саме в піснях, частіше всього, передавалась і історія україни.   ну, іще щось в цьому дусі. тому вона відома в світі, бо передавався дар співу там з далеких століть.

Жанр «стояла я і слухала весну»: пейзажна лірика ідея «стояла я і слухала весну»: віра в перемогу світла над темрявою, життя — над смертю. тема «стояла я і слухала весну»: любов до навколишнього світу. віршовий розмір: п’ятистопний ямб римування: суміжне рима: чоловіча художні засоби «стояла я і слухала весну»: уособлення, метафора; синтаксичні засоби; інверсія. дієслівний ряд стояла, слухала, говорила, співала, шепотіла передає мінливість світлих почуттів героїні. особливо леся украïнка любила весну як пору вiдродження, оновлення, надiï. тому лiрична героïня ïï поезiï стояла i «слухала весну», яка ïй «багато говорила», спiвала пiснi про любов, молодiсть, радощi й мрiï. прекрасна пейзажно-iнтимна поезiя покладена на музику. ця поезія сповнена виразними інтонаціями через недосяжність щастя, втому від життєвих змагань. вміння ліричної героїні «слухати весну» дало їй змогу почути дзвінку й голосну пісню, закличну мову і таємний шепіт. голоси весни оспівують любов, юну красу, радощі — все те, про що колись мріялось.

Уславлення героїзму українського народу під час великої вітчизняної війни у творах о. довженка. (темі мужності рідного народу у боротьбі з фашизмом о. довженко присвятив оповідання “воля до життя”, “ніч перед боєм”, “на колючому дроті”, “мати” та кіноповісті “повість полум’яних літ”, “україна в огні”, документальні фільми “битва за нашу радянську україну” та “перемога на правобережній україні і вигнання німецьких загарбників за межі українських земель”. усі твори митця – це гнівний осуд війни, яка забрала життя мільйонів людей, яка полила кров’ю родючі українські землі. письменник був небайдужим до долі народу, хотів, щоб він був щасливий, бо заслуговував на це.)