У чому майстерність письменниці у змалюванні образів і які художні особливості твору? (за твором Н.Бічуї "Шпага Славка Беркути")

Як бачимо, це проблеми вічні, хоч вони і накладаються на реалії тієї чи іншої епохи. Ніна Бічуя в цьому тексті звела ці реалії до мінімуму. Тільки окремі деталі свідчать про те, що зображувані події розгортаються на тлі повоєнного життя радянської країни. Поза текстом залишаються диктовані режимом правління злободенні проблеми того часу, ідеологічна заангажованість. Винятком є хіба що сцена суду над дитиною, яка відбувається в умовах радянської школи. Авторка займає однозначну позицію в зображенні цього явища. Але хіба в наш час діти не стають свідками, а то й жертвами загального осуду, підступності ровесників, протистояння в шкільному колективі? На жаль, подібні явища мають місце в сучасному суспільному житті.

Объяснение:

Тема: звернення Т. Шевченка до своїх дум із сподіванням і вірою у вільне життя співвітчизників.

Ідея: Тільки впевненість у щасливе життя, наполегливість до змінити соціальний устрій; засудження слабкості, поневірянь, байдужості, що роблять людину рабом.

Основна думка: Думка про нещасливу долю свого народу не залишає поета протягом усього часу перебування на солдатчині.

Літературний рід — лірика.

Жанр — вірш.

Вид лірики — інтимна або громадянська.

Мотиви — любов до Батьківщини та сум за нею в чужому краї; творчість як єдина втіха на засланні.

Ліричний герой тотожний авторові; митець, перебуваючи далеко від рідної землі, тужить за нею й знаходить розраду лише у творчості.

Художні засоби — епітети: «думи мої єдині», «сизокрилі голуб’ята», «Дніпро широкий», «лиха година», «тихими речами», уособлення: «думи мої... не кидайте хоч ви мене», «прилітайте», порівняння: «привітаю, як діток», повтор: «думи мої, думи мої», риторичні звертання: «думи мої», «мої голуб’ята», «мої любі», звертання: «думи мої», «мої голуб’ята», «мої любі».

Тема: звернення Т. Шевченка до своїх дум із сподіванням і вірою у вільне життя співвітчизників.

Ідея: Тільки впевненість у щасливе життя, наполегливість до змінити соціальний устрій; засудження слабкості, поневірянь, байдужості, що роблять людину рабом.

Основна думка: Думка про нещасливу долю свого народу не залишає поета протягом усього часу перебування на солдатчині.

Літературний рід — лірика.

Жанр — вірш.

Вид лірики — інтимна або громадянська.

Мотиви — любов до Батьківщини та сум за нею в чужому краї; творчість як єдина втіха на засланні.

Ліричний герой тотожний авторові; митець, перебуваючи далеко від рідної землі, тужить за нею й знаходить розраду лише у творчості.

Художні засоби — епітети: «думи мої єдині», «сизокрилі голуб’ята», «Дніпро широкий», «лиха година», «тихими речами», уособлення: «думи мої... не кидайте хоч ви мене», «прилітайте», порівняння: «привітаю, як діток», повтор: «думи мої, думи мої», риторичні звертання: «думи мої», «мої голуб’ята», «мої любі», звертання: «думи мої», «мої голуб’ята», «мої любі».