1.Розподіліть усіх героїв повісті «Русалонька із 7-в» на головні та другорядні. Поясніть, як ви робите такий розподіл? 2.Де відбуваються події в повісті «Русалонька із 7-в»? 3.Який предмет відіграв чарівну роль у творі? 4.Чому Вадим своїми витівками дратував Русалоньку? 5.Як Сашко ставився до Софійки? Чому? 6.У чому полягало прокляття роду Кулаківських? 7.Кого можна вважати однодумцем Софійки, а кого - ні? 8.Як ви гадаєте чи схожі герої повісті на реальних школярів з якими ви щодня зустрічаєтесь? 9.Чи є у повісті група людей, які уособлюють зло і які уособлюють добро? Хто з них перемагає і чому? 10.Чи є закономірним фінал повісті?

Івоніка.

 

"...очі Івоніки були дзеркалом самої доброти серця й чесноти..." 

 

"Його сильні, залізні руки, чорні та тверді, заворушилися незамітно…"

 

"Гарна була земля.

...

Івоніка любив її. Він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. Вона пригадувала чоловіка і жадала жертви.

Як була люта, боявся її більше, як почорнілого неба, що віщує тучу."

 

Марічка.

 

"...погляд у Марійки м'який, звичайно глибокий і зажурений, в усміху несказанно лагідний і гарний..."

 

"Одначе її тонке, ніжне обличчя з ясними лагідними очима усмиряло враження її занедбаного вигляду."

"Була се слабосильна, ще доволі молода жінка з ніжними рисами обличчя, на якім за першим поглядом було пізнати, що тяжка, ненастанна праця й жура, що гнітила її, надали її п'ятно старості."

 

людяним потрібно бути, щоб мати взаємне відношення від суспільства. На мою думку, людяність - це духовний вияв нашої сутності. Це наше ставлення до оточення. Але перш ніж говорити про це, з*ясуємо хто така людина і як вона формує своє оточення. Людина - істота суспільна і у першу чергу, потрібно згадати правило за яким вона має право дійсно вважатися людиною. Це правило - просте і знайоме всім з самого дитинства -  вчинене тобою,завжди відзеркалюється від інших. Тому оточення приймає за людину лише тих, хто випромінює щирісь, добро, повагу, толерантнтість, та все те що є моральними правилами. Злих, заздрісних, скупих суспільство відштовхує. На основі цього , я вважаю, що людяним потрібно бути,  щоб повертати до себе суспільство.