Доброго дня.Потрібен твір на тему, :Дружба і пітримка батьків у житі людини потрібна?.За повістю дорогою ціною.Обєм(1.5;2)0

Ці слова, що несуть у собі мудрість багатьох віків, рефреном звучать упродовж усього роману Івана Багряного "Тигролови". Спочатку їх вимовляє стара Сірчиха, потім повторює головний герой, і, нарешті, саме цими словами завершується роман. А чи справді у сміливих завжди є щастя? Чи здобув щастя Григорій Многогрішний?

З перших рядків нас приваблює образ Григорія Многогрішного, непримиренного борця за справедливість, людини, наділеної могутньою волею до життя, життя, гідного людини, а отже, життя на свободі. Будучи ув'язненим, він постійно шукав і використовував найменші шанси на втечу, і в результаті — напівзнищений фізично політв'язень, вина якого у любові до свого народу, виривається з божевільні. Але ось він знову в'язень. Його засуджено на 25 років каторги — на повільну жахливу смерть. Вся його свідомість противиться цьому, а незламана, неупокорена воля до життя "проривається зі стиснених щелепів". Вирізавши дошки у вагоні, він сміливо, без жодного сумніву вистрибнув на ходу зі "скаженого поїзда" назустріч щастю, а можливо, і смерті.

Але ж сміливі заслуговують щастя! Григорій живий, і він на волі! Однак перед ним ще одне випробування — його чекають безмежні тайгові нетрі, в яких немає чим поживитися виснаженому герою: "Ні риби в струмках, ніякого звіра, ніяких пташок у тих нетрях. ... Ні ягоди, ні якогось овоча, крім гадючих грибів...". Він бореться з голодом, фізичною втомою, зневірою і відчаєм. Але сили покидають його: "Не хотілося рухати ні рукою, ні ногою. Не хотілося думати. Хотілося лежати й лежати. Вічність лежати так...". Із забуття, з напівмертвого стану Григорія вивів крик про до Він, знайшовши в собі сили, сміливо кидається на до мисливцю, на якого напала розлючена ведмедиця.

Та сміливі завжди мають щастя! Рятуючи незнайому людину, Григорій рятує і себе. Але головне — його знаходить кохання — він завойовує серце гордої, вродливої Наталки Сірківни і має щастя в особистому житті. Молодята, благословлені батьками, сміливо кидають виклик долі і з дивовижними пригодами переходять кордон і опиняються в безпечному місці. Адже сміливі мають щастя! Тут вони дають волю своїм почуттям: "Дуріли обоє, опиваючись тим щастям до нестями". Як складеться їх доля в майбутньому, ми не знаємо, але можна з упевненістю сказати, що свою любов, своє щастя вони збережуть.

Цікаво й оптимістично закінчується твір: у романі з'являється ще один сміливець — "одчайдушний і безмежно вірний" пес Заливай, щастя якого — бути поряд із Наталкою і Григорієм, яких він подався доганяти. Та чи успішно? Але сміливі завжди мають щастя!

Дружба – это слово занимает одно из первых мест в жизни каждого человека. В нашей жизни происходят разные события и складываются разные ситуации, не всегда счастливые. Именно в моменты, когда тебе плохо и нужна поддержка, мы узнаём людей, которые находятся рядом и называют себя лучшими друзьями. Но для разных людей понятие дружбы разное.

Для некоторых, дружба всего лишь средство хорошего времяпровождения. А для меня – это средство общения с близким по духу человеком, уверенность в том, что при необходимости он всегда придёт ко мне на так же как и я к нему. Настоящий верный друг никогда не обидит, не причинит тебе боль, для него неважно бедный ты или богатый, неважен твой статус среди остальных. С ним можно поделиться любой своей проблемой, и он подскажет и всегда подбодрит. С другом легко и уверенно в каждой ситуации. Друг – это такой человек, который выслушает все твои горести и обиды, которому не страшно доверить самые тайные мысли и секреты. Как сказал один знаменитый мудрец: Настоящий друг – это человек, который выскажет тебе в глаза всё, что о тебе думает, а всем скажет, что ты – замечательный человек.