Добро і зло в повісті Марини Павленко "Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських 1 У кого в роду Софійки з’явилися коралі? 2 Яка була кличка кобили прабабці Ніни 3 Як називалося село, де жила бабуся Софійки? 4 Яке прізвище мала тітка Сніжана? 5Про кого сказано:"Уже мало не коло самого будинку мусила ховатись у кущі. Біля рогу стояв худенький хлопчик із прив'ялим букетиком польових квітів. Знудьговано колупав носком святкового босоніжка пилюку й раз по раз діловито поглядавто на руку, де в людей буває годинник і де в нього нічого не було..." * 6 Чим схожі були між собою Міщенки? 7 Пояснити значення фразеологізму сидіти на шиї 8 Хто був ошуканий Кулаківським

Відповідь:

1) у бабусі Клави

2) Мальва

3) Половинчик

4) Ягода

5) Сашко (друг Софійки)

6) Мали подвійну душу

7) Сидіти на шиї – бути несамостійним, матеріально залежним

8) Данило Міщенко

Надіюсь до

Початковий сенс слова - високе походження. Пізніше -моральні якість людини, незалежно від його соціального стану, що означає високу моральність, чесність, самовідданість.

• Благородство - це поблажливість, - до тих, хто обдарований менше.

• Благородство - це розуміння, - того, що кожен заслуговує на справедливість.

• Благородство - це доброта, - до тих, хто потребує найбільше.

• Благородство - це душевна чистота, - висока моральність і чесність.

• Благородство - це готовність простягнути руку до кожному, хто цього потребує, це тверда воля і міцна віра.

• Благородство - це вміння і готовність відповідати за свої слова, справи і рішення

Відповідь:

Я хотіла б на ваш розсуд представити, порівняти й зробити невеличке творче дослідження двох українських митців, що походили з абсолютно різних областей і родин, але залишили нам галерею народних характерів у своїх шедеврах - Іван Нечуй-Левицький і Панас Мирний.  Вони обоє були майстрами реалістичної прози. Їхні твори - життєподібні, постають конкретні факти дійсності, все змальовано без зайвої видумки.  Крім того, у цих класиків яскраво виражена громадянська позиція. Їхньому таланту не могла завадити ніяка цензура. Їх поєднує бажання розкрити у своїх творах проблеми тогочасних українців, показати, як же вони поступають у тих чи інших ситуаціях, сміло висловити свою думку щодо політичного конфлікту.  Але є й окремі риси. Наприклад, саме Іван Нечуй-Левицький започаткував новий етап розвитку національної прози. Основна тематика його творів - селянська. Його увагу привертає соціальна проблематика. Він розкриває вплив кріпацтва на долі селян. Письменник змальовує життя інтелігенції в окремих доробках. Приклад: недавно вивчена нами "Кайдашева сім'я" - соціально-побутова повість, повість-хроніка, де так чудово засуджується індивідуалізм егоїстичних натур.  Проаналізуємо творчість Панаса Мирного. Він започаткував соціально-психологічний роман, до якого відносять його шедевр "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" Тут уже наша увага не прикута до повсякденного життя, автор робить акцент на психології людини: інтуїція, емоції персонажів. Отже, зовсім інша ідея, ніж у "Кайдашевій сім'ї": заперечення боротьби з несправедливістю. Це не є повість-хроніка, бо події викладені не послідовно. У "Кайдашевій сім'ї" - сміх через сльози. Така собі жартівлива форма, в якій приховується сумна реальність.Натомість , читаючи "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" Мирного, я помітила, що будь-які форми легкого гумору - відсутні. Він не так просто читається, як "Кайдашева сім'я". Звичайно, тут є чудові описи, аналізи вчинків героїв, але в творі Левицького все подано доступніше. МИ можемо хоча б посміятися. А в повісті Мирного речі постають такими, які є й немає певної фішки, яка б зачепила мене. Проте це моя думка.Тому мені більше імпонує художня манера Івана Нечуя-Левицького.

Пояснення: