Що є домінуючою рисою характеру пана Журдена? 2. Чи можемо ми сказати, що основним об’єктом сатиричного зображення в п’єсі є пан Журден? 3. Яку мету, на вашу думку, має граф Дорант? Яку роль відведено графом пану Журдену? 4. Про які риси характеру Доранта можна говорити? 5. Чи є в комедії порядні люди? 6. Якою є тема комедії? 7. Які засоби комічного автор використав, щоб найбільш точно змалювати своїх персонажів? 8. Що висміює і що Мольєр у комедії? 9. Які моральні висновки можна зробити, розглянувши образ пана Журдена?

1. Бажання бути схожим на дворянина

2. Автор критикує також графа Доранта — збіднілого дворянина. Порівняно з Дорантом Журден щиріший у своїх прагненнях, він простодушний і не підла-бузнюється, як Дорант

3.Дорант хоче поліпшити свої справи, одружившись із багатою маркізою Дорименою, але залицяння потребує грошей. Із цією метою Дорант використовує простодушного пана Журдена. Граф схиляє пана Ліурдена до думки, що Доримена не проти прийняти його залицяння. Заради здійснення своєї заповітної мрії — стати аристократом — пан Журден надсилає маркізі коштовні подарунки, улаштовує для неї розваги та бенкет у своєму домі

4.Він хитрий, підступний, лицемірний; з презирством ставиться до Журдена, зневажає його, але ви в Журдена подачки; шахрай і авантюрист; обдурює і Журдена, і маркізу.

5.Це пані Журден, Клеонт, Ков'єль, Люсіль, Ніколь. Особливу увагу до себе привертає Леонт: він чесний, благородний, не соромиться свого походження

6.Зображення прагнення пана Журдена стати шляхетним дворянином

7.Основні засоби — гумор, іронія, сатира. Гумор — у відображенні смішного в життєвих явищах і характерах, добродушний сміх; іронія — їдка насмішка, замаскована під зовнішньою благопристойною формою

8.Мольєр у комедії викриває таких спритних людей, які прагнуть якнайкраще влаштуватися в суспільстві, збагатитися за рахунок інших

9.Людина не повинна прикидатися, а повинна, виховувати в собі почуття гідності, учитися, ні перед ким. не плазувати

Объяснение:

Объяснение: В Україні колиску виготовляють тільки з чистих порід дерева — клен, калина, ясен, горіх, ліщина тощо. Розрізняють колиску опорну і підвісну. Колиску підвішують до стелі або розташовують біля ліжка батьків. У родині — колиска завжди одна (змінюються тільки покоління новонароджених, для яких вона є першим домом). По суті колиска в українських сім'ях сприймалася як один з оберегів дитини.З колискою пов'язані багато народно-обрядових дій: насамперед, туди кладуть нагрудний хрестик дитини, який вона отримала при хрещенні; обрядові речі — освячене зілля, лозу, часник тощо.

Забороняється колисати порожню колиску, щоб не накликати біди на дитину, а також не можна було гойдати її удвох, бо це могло спричинити сварку у сім'ї. Дорослим не можна в колиску сідати, повертатись до неї спиною чи залишати у дворі після заходу Сонця тощо — бо все це послаблювало оберегову силу колиски.

Объяснение:

Объяснение:В Україні колиску виготовляють тільки з чистих порід дерева — клен, калина, ясен, горіх, ліщина тощо. Розрізняють колиску опорну і підвісну. Колиску підвішують до стелі або розташовують біля ліжка батьків. У родині — колиска завжди одна (змінюються тільки покоління новонароджених, для яких вона є першим домом). По суті колиска в українських сім'ях сприймалася як один з оберегів дитини.З колискою пов'язані багато народно-обрядових дій: насамперед, туди кладуть нагрудний хрестик дитини, який вона отримала при хрещенні; обрядові речі — освячене зілля, лозу, часник тощо.

Забороняється колисати порожню колиску, щоб не накликати біди на дитину, а також не можна було гойдати її удвох, бо це могло спричинити сварку у сім'ї. Дорослим не можна в колиску сідати, повертатись до неї спиною чи залишати у дворі після заходу Сонця тощо — бо все це послаблювало оберегову силу колиски.