Мрії і Дійсність коня Шептала таблиця

твір

Объяснение:Кожна людина - якщо вона людина, а не двонога тварина - у певний час замислюється про сенс життя людства у цілому і зокрема власного життя.

Для розумної істоти природно задаватися питанням навіщо вона живе. Ще більш природно для розумної істоти прагнути чогось більшого, ніж сите життя, наприклад, краси, добра та безсмертя.

Звісно, людина як істота є смертною, і з цим нічого не зробиш. Але ж людина може залишити після себе щось важливе: вона може написати книгу, намалювати картину, зробити відкриття, народити та виховати дітей... Все це залишиться на Землі після того, як людина піде з життя. Багато людей, які вже давно померли, залишаються у людській пам'яті, тобто вони не зникли. 

Таким чином, прагнути чогось високого - це природне бажання людини. Тому, що людина - розумна істота, а не двонога тварина, що позбавлена пір'я, як тисячоліття тому назвав людину давньогрецький філософ Платон.

    До старого  лісу завітала весна. Прокинулися  проліски,  а за  ними,  позіхаючи ,  визирнули   підсніжники.  Вони зраділи весні, зібралися в коло і закружляли у веселому танку.
      Застрибали   по   стовбурах   дерев  сонячні  зайчики.  Наче граючись, вони бігли  один   поперед   одного,   а маленька   Білочка   намагалася   їх упіймати. Впіймає, а він вистрибує і біжить далі. 
     Чує  Білочка , хтось  сміється знизу. Глядь, аж то Зайчик за нею гає.
- З чого ти смієшся, Зайчику ? - питає Білочка.
- Гра в тебе весела,- відповідає той. - Можна і мені з тобою пограти?
- Звичайно, можна, удвох навіть веселіше! - відповіла Білочка.
      Вона стрибнула на землю і вони разом  почали ловити сонячних  зайчиків.