Хто надіється зібрати «стартовий капітал», щоб розкрутитися в бізнесі? ("русалонька із 7-")

«що робить людину великою? »

ми живемо в суспільстві, яке постійно розвивається. усе навколо нас змінюється, удосконалюється. ми, сучасні підлітки, теж хочемо знайти своє місце в цьому бурхливому потоці, маємо мрії, сподівання, життєві цілі. кожен із нас хоче бути успішним, але для цього, думаю, треба докласти великих зусиль. тому я вважаю, що великою людину робить її позитивна, благородна життєва ціль і прагнення будь-що-будь досягти її.

я вважаю, що той, хто хоче досягти чогось в житті, повинен мати активну життєву позицію. по-перше, треба зрозуміти, чого ти хочеш, поставити перед собою цілі, а, по-друге, розвиваючись, долаючи на своєму шляху чималі перешкоди, прямувати до своєї мети. але хто сказав, що життя — то весела забавка? звісно, ні. тому кожного дня ми стикаємося з новими проблемами, долаємо їх, продовжуючи йти далі. ставимо нові цілі и йдемо до їх виконання. і так завжди, бо життя — це постійний рух.

якщо ж людині байдуже, що буде завтра, якщо вона пасивно пливе по хвилях долі, не «горить», а «тліє», то така особистість зазвичай губиться серед інших. такі люди не знають, чого хочуть, не можуть чітко сформулювати, заради чого живуть. навряд чи вони зможуть відчути всю повноту життя, пізнати радість перемоги.

на мою думку, тільки того, хто постійно розвивається і працює, досягає вершин у житті, можна назвати справді великим. таких особистостей цінують і поважають в суспільстві. наприклад, олександра кононова, українська трикратна параолімпійська чемпіонка з біатлону та лижних гонок, — це справді варта поваги велика людина. ця жінка має серйозні вади здоров'я, але досягла неймовірних висот. вона, переборюючи себе, сумлінно тренувалася й довела, що є однією з найкращих спортсменок світу.

усі ми знаємо, що українська письменниця леся українка долала неймовірні труднощі у «тридцятирічній війні» із своєю хворобою. захворівши в дитинстві на туберкульоз кісток, дівчина не втратила життєвого оптимізму: досконало вивчила декілька іноземних мов, самотужки отримала блискучу освіту, малювала, була музично обдарованою. а головне — писала прекрасні поезії, драми, прозу. у цьому був сенс життя цієї видатної жінки — дарувати творчість людям.

на моєму шляху трапляються негаразди, і я намагаюся їх долати, не втрачати надії, не опускати руки на шляху до життєвих вершин. надзвичайно важливою для мене є підтримка друзів, батьків. це моя опора, бо бувають випадки, коли вже ніхто в тебе не вірить, а рідні , підтримають, додадуть упевненості у власних силах.

таким чином, можу сказати, що треба жити повним життям, використовуючи всі можливості, що дала нам природа, докладати зусиль для здійснення своїх мрій. саме це робить людину великою!

сам написал:

пам'ятаємо. любимо. сумуємо.

за пішли на війну синам

і поки їх немає, в пам'яті зберігаємо,

їх образ, голос і дух.

пам'ятаємо. любимо. сумуємо.

за пішли на війну чоловікам

і забути про вас нікому не ,

адже батьківщина так потребує вас.

пам'ятаємо. любимо. сумуємо.

за пішли на війну жінкам

і в сльозах ставлення до них відобразимо,

адже війна ламає їх життя.

забути ми не зможемо, як ворог намагався увірватися додому,

принісши з собою війну,

як намагався зруйнувати нам мирний спокій,

порушуючи звуками куль тишу.

ми ніколи не забудемо, як в окопах гинули війни,

як жінки і діти вмирали в полоні у ворога,

як танки давили в цій страшній бойні,

як звуки їх пострілів чулися на року.

сили духу і сміливості не позичати,

відвагу і любов до батьківщини

дозволили батьківщину у ворогів відвоювати,

і спокійно нам далі жити.

сонечку теплого посміхатися,

хмарами білосніжними милуватися

але ми пам'ятаємо якою ціною,

прадіди і прабабусі жертвували собою.