Напишите твир до Казки таэмниця козацькои шабли

"Таємниця козацької шаблі" мені сподобалася тим, що в ній суцільні небезпеки та пригоди, є трохи фантастики (привиди, чорти, розумний автомобіль Машка). Ще цей твір нас повчає тому, що не можна ніколи здаватися, якщо навіть ситуація здається безвихідною.

Жила собі на світі звичайна, трохи вже підстаркувата легкова машина на ім’я Машка. І були в неї хазяїн, хазяйка та ще й хазяйська дочка Наталочка. Настало літо, й вирішили вони всі поїхати на море, бо ж канікули, відпустка та ще й погода пречудова. Аж раптом причепився до них патріотично налаштований привид, друг їхнього сусіда-історика, й мовив, що у небезпеці коштовна українська реліквія, старовинна шабля, загублена в одному з українських замків чи фортець… Тож замість моря вирушає Машка зі своїми господарями рятувати стародавню шаблю. Аби тільки знаття, де її, ту шаблю, шукати.

Отак разом із героями повісті «Козацька шабля» Зірки Мензатюк читачі подорожують загадковою й романтичною, такою ще незнаною Україною: Берестечко, Кам’янець-Подільський, Дубно, Тараканівський форт, Олесько… Й усе ж це ніякий не роман дороги, а справжнісінький детектив. Хоча злочин… ще не стався. А дружній гурт героїв (Машка, хазяїн, хазяйка, мала Наталка) мають його попередити ─ не дозволити вивезти коштовну шаблю контрабандою за кордон.

Як належить, у справжньому детективі повинні бути злочинці, таємничі та підступні. Звісно, є вони й у «Козацькій шаблі» ─ це родина національно несвідомих чортів, що закамуфлювалася під «нових українців». Саме вони полюють на козацьку шаблю, аби швидше спекатися священної реліквії ─ бо не хочуть, щоб у персонажів книги патріотизм відродився. Куди ж тоді бідним чортам дітися? То ж треба з усіх сил заважати національному пробудженню, особливо серед молоді ─ хай краще телик дітки дивляться.

Зірка Мензатюк написала книжку, в якій химерно, але вдало поєднала кілька жанрів. По-перше, захопливий детектив, від якого просто неможливо відірватися: заплутаний сюжет, яскраві герої й Велика Таємниця, яку не відгадати до останньої сторінки. По-друге, до уваги юного читача і його батьків веселий путівник замками України, який стане в пригоді й для позакласних читань з уроків географії, краєзнавства, українознавства. З любов’ю та дуже жваво авторка подає опис маршруту подорожі ─ видно, що й сама вона не раз їздила ним. І, нарешті, маємо твір, у якому гостро висвітлено проблему національної свідомості й патріотизму, але без пафосу й надмірної дидактики.

Тим паче, що з таким динамічним сюжетом на дидактику просто не вистачає часу. Натомість письменниця чесно і з великою повагою говорить зі своїм читачем-дитиною на болючі теми українського сьогодення та історії, залишаючи свого малого співрозмовника самостійно робити висновки. Таким і має бути справжнє патріотичне виховання ─ щирим, цікавим, ненав’язливим.

Объяснение:

У оповіданні колумбійського письменника Габріеля Гарсіа Маркеса «Стариган з крилами» зображено маленьке містечко - безрадісну сіру місцевість. Навкруги бруд, дощ, морські молюски, що гниють на березі. Саме до бідних, знедолених життям мешканців занедбаного містечка, сходить ангел. Того ангела дуже важко розпізнати; це не прекрасна небесна істота з чин тими білими крилами.

Цей ангел схожий на зубожілого старигана із облізлимй яструбиними крилами на тілі злодюжки. Родина, до якої з’явився ангел, дужо вбога - Пелайо та його дружина Елісенда. У них щойно народився маленький хлопчик. Ніхто не розуміє, навіщо їм ангел. Ніхто не знає навіть, хто такі ангели і чи є цей брудний хворий стариган із крилами, який сидить у кутку разом із курами, ангелом.

Таке безіменне містечко, яке живе своїм життям, може бути будь-де. Всюди знайдеться натовп, який буде роздивлятися те, що незрозуміло. Люди з містечка годують агела, наче звіра в зоопарку, кидають у нього камінням, видирають пір’я, навіть припікають його розпеченою залізякою. Жадібні до всього повою люди скоро залишили ангела, це подароване їм диво, задля іншого видовища з циркової жінки-павука.

Натовпу все одно, на що дивитися, аби розважити своє одноманітне нікчемне життя. Подружжя, у дворі якого оселився ангел, використало свій шанс: на розглядання ангела стали продавати квитки, на зібрані кошти збудували двоповерховий будинок. Пізніше ангел так набрид родині, що Елісенда називала тортурами життя у місці, де повно ангелів!

Старий і самітній, хворий ангел, з брудними крилами без пір’я, ні в кого не викликай співчуття і любові, лише тільки приісмлену цікавість. Він нікуди не міг летіти, аж поки не настав грудень. З відновленням природи відновився й ангел. Відновився - і відлетів. Ніхто у цьому незбагненному місті так і не зрозумів, навіщо прилітав ангел.

Пік людина, зайнята повсякденними турботами, може і не помітити диво, яке живе поруч із нею. Вона не думає про високе, духовне. Ангел - це посланець Іюжий. Він прилетів до цього брудного міста, щоб нагадати усім людям про те, що у світі є щось важливіше за щоденний клопіт, важливіше за розваги, гроші. І |е Бог, любов до ближнього, співчуття і милосердя

Объяснение:

Відповідь:

«Гер переможений» характеристика Фрідріха

 Зовнішність Фрідріха «…Був худий, гнилозубий і брудний…»

Риси характеру Фрідріха Тренажер - "Вбивця" хребтових гриж! Добрий, щирий, чуйний, поважно ставиться до дітей, жінок; працьовитий, майстер виробів з цегли, будівельної справи; цінує красу Діти любили ціляти в нього грудками, любили, коли він саджав їх на коліна та співав своїх дурних німецьких пісеньок Фрідріх дивував жінок «…Робив тільки прикраси зі шматочків цегли — сонце і квіти, він чіпляв їх понад вікнами другого поверху…»

Пояснення: