Образ жовтого листя в повісті

«Характеристика образу Льоньки із повісті В. Близнеця «Звук павутинки» Шкільні твори

Дитинство — це прекрасний час, коли серце відкрите для нових почуттів, душа — для нових вражень. Таким цікавим, безмежно таємничим, непізнаним видається навколишній світ головному горою повісті В. Близнеця «Звук павутинки». У кожної речі в хаті є своя історія, свій голос, свій характер. А що вже говорити про річечку, ручаї, хмари, дерева, листя на них, увесь той багатоголосий народ жаб, риб, комах, мурашок, метеликів! Будь-який їхній порух — це вияв великого життя природи, який тільки треба побачити — і ти пірнеш у країну пригод і мрій. Саме такими невтомним і уважним гачем був Льонька.
Головний герой твору – хлопчик Льонька з  його мріями та фантазіями.

Я люблю свой край родной за эти зелёные леса, за этот чистый воздух, за высокие горы и просто за прекрасную природу.

Трудно избавиться от удивительного восхищения природы в весеннюю пору. Когда можно часами сидеть на берегу тихой, спокойной реки и смотреть, как тянутся высоко над головой белые, пушистые облака, как зеленеет трава на лугах и как распускаются цветы весны. В такие минуты предстаёт перед внутренним взором вся неохваченная природа с её постоянной загадкой и зовом синеющих далей. Каждая такая минута прибавляет ещё одну крупицу к нашей любви и укрепляет сознание, что наша жизнь вне неё и без неё – невозможна и бессмысленна.

Каждый из нас может изобразить свой край на листе бумаги, но не каждый сможет передать полноту и прелесть природы, своего края.

Я люблю тебя, мой край родной!