Я живу у великому місті, де життя вирує незалежно від пори року. Тут завжди на вулицях багато людей, які спішать у справах, багато транспорту на дорогах, вулиці тісно заставлені будинками, димлять підприємства.
Та коли у моєму місті настає весна, воно стає по-справжньому чарівним. Заквітають та зеленіють численні дерева на вулицях та проспектах, у парках та садах. Довгі алеї каштанів та диких яблунь ціле місто обертають на один великий квітучий сад. І квітують не лише дерева, а й квіти на клумбах – тюльпани, нарциси, бузок. З настанням весни в місті активно прибирають сміття, білять бордюри на стовбури дерев, фарбують загородження.
Навесні жителі міста стікаються у парки та сквери, до водойм, щоб відчути пробудження природи, послухати співи птахів, позбирати букети квітів, побути на свіжому та теплому нарешті повітрі. Хто виїжджає в передмістя, може піти в лісок за грибами. Ми фотографуємо красу навколо, щоб мати змогу милуватися нею в будь-який час.
Я дуже люблю весну в рідному місті, бо вона робить його прекрасним.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Андрей Малышко "Прометей"ответ на во объясните название поэмы. Какая связь между древнегреческим мифологическим героем Прометей и молодым бойцом-разведчиком?
Я дуже люблю весну. Вона приносить із собою тепло. Поступово природа повертається до життя після зимової сплячки. Чорна земля вкривається зеленою травою, з’являються квіти, на деревах розпускається листя.
У нашому селі весна дуже гарна, особливо, коли заквітають сади, бо сади в нас густі, з численними плодовими деревами. Весна – це час пробудження природи та початку польових робіт. Люди починають засаджувати городи, худобу виводять пастися на луги. На поля виїжджають комбайни та сіялки, цілий день чутно їхнє гудіння.
Сходить лід з річки, що тече край села, і люди починають рибачити. У лісі, що знаходиться поруч із селом, у травні повно грибів, всі приносять додому повні відра. З неприємностей, що приносить із собою рання весна, це розмиті земляні дороги. Неможливо пройти вулицею та зберегти взуття чистим. Та зрештою все підсихає.
З весняним теплом до села повертаються птахи. Звідкись вилазить мошкара, гудуть бджоли на пасіках. У цей час всі жителі села дуже бояться, щоб не трапилася гроза та не повибивала пилок з квітів, бо тоді сади не дають врожаю. А коли дерева оцвітають, дощу радіють, бо він живить землю та допомагає рости усьому, що посаджали.
Навесні ми все більше часу проводимо на відкритому повітрі – працюючи чи гуляючи. День стає довгим, погода приємною, заняття різноманітними. Особливо сильно хочеться бути на природі – у лісі чи на річці, бо саме там прихід весни відчувається найбільш яскраво.