1.Чому Шептало не полюбляв табун, гурт і загорожі? 2.3 яким проханням звернувся хлопчак до дядька Степана? 3.Як почував себе кінь суботнього вечора? Про що він розміркову¬вав? 4. Через що коні недолюблювали Шептала? 5.Як автор характеризує Шептала? 6.Який критиці піддав Шептало окремих коней? 7.Чому Шептало намагався у табуні відокремитися? Як до цього ставився Степан? 8.Чому білий кінь не гнівався на Степана за батіг? 9.Через що білому коню, коли він залишився самотнім, захотілося побачитися зі Степаном? 10.Чому він живе подвійним життям? — 11.Які думки виникли в Шептала, коли він — побачив своє відображення в річці? 12.Які складні роздуми коня приводять — його назад до стайні?

ответ:уйдкшгпйзуокпзош1пш4

Объяснение:х3\уукпокз2грухг92грхукшоухйщшк

«Маруся» Григорій Квітка-Основ’яненко історія написання Джерела для написання повісті «Маруся» • Дійсність українського села ХVІІІ — початку ХІХ ст. • Народна творчість: українські балади, ліричні, весільні пісні, фольклорні мотиви (любові, розлуки, смерті закоханих). Від народної поезії — образність повісті, від казки й переказу — її розповідний стиль. • Герої твору «писані з натури без будь-якої прикраси і відтушовування». • Майстерність у виписуванні українських краєвидів у повісті. Історія створення повісті «Маруся» Повість надрукована повністю у 1834 році у книжці «Малоросійських повістей…». Вона стала першим і найпопулярнішим твором серед сентиментальних повістей Квітки. «Маруся» була написана як аргумент того, що українською мовою можна описати глибокий і складний світ людських почуттів і філософських переконань. Над текстом повісті письменник працював багато — як ні над одним зі своїх творів. Переробляв окремі місця, додавав чи змінював епізоди, портрети й пейзажі, шліфував мову. Дуже згодилися давні й нові записи прислів’їв, приказок, весільних пісень, похоронних голосінь. Надто хвилювався Григорій Федорович за долю своєї «Марусі», як її сприйме читач? Чи не знайдуться хулителі й недоброзичливці, які почнуть кепкування з нашої мови? Адже багато хто з «учених» та «освічених» вважав, що українською мовою крім лайки й жартів, нічого не можна створити. Та побоювання_автора були марні: повість справила велике враження на читача з народу і передової інтелігенції. Перекладена самим автором російською мовою і надрукована в журналі «Современник», вона і в Росії користувалася великою популярністю.

Тема: відтворення мишки за життям людей різного соціального становища (багатих і бідних) під час війни.Ідея: возвеличення доброти, порядності, співчуття до горя інших, взаєморозуміння, щирість, милосердя; засудження жадності, брехні, пихатості, жорстокості; війни, яка знищує людські чесноти; байдужості до всього, окрім прибутку, грошей.
Жанр:Соціально-побутова казка. Б. Лепкий обрав форму казки тому, що такі твори мають повчальний характер. У них завжди зрозуміло, що добре, а що погане, торжествує правда і справедливість, а негідники зазнають справедливого покарання. Саме у казковому творі людина може побачити себе ніби збоку, чужими очима.

Джерело: http://dovidka.biz.ua/b-lepkiy-mishka-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua