Тема, идея, основна думка, жанр твору б.гринченко "каторжна".

Жанр - оповідання ідея - ніколи , нікого не ображай  тема - показ розвитку особистості  у цьму оповіданні є ознаки екзистенціалізму - прагнення збагнути причини трагічної невлаштованності людського життя - самостійність , страждання , відчай

Статьятарас шевченкоженская судьба в произведениях тараса шевченкорядом с величественными фигурами героических борцов, народных мстителей, наряду с деятелями освободительного движения в творчестве т.г. шевченко проходит прекрасен своей моральной силой и чистотой образ трудящейся женщины-матери, сестры, девушки, любимого. "такого пламенного культа материнства, - писал м.г. рыльский, - такого апофеоза женской любви и женской муки не найти, , ни у одного из поэтов мира. несчастный в личной жизни, шевченко высочайшую и чистейшую красоту мира видел в женщине, в матери". а сам, как мы знаем, рос без матери: "там мать добрую мою еще молодую в могилу нужда и труд " а позже тарас шевченко стал свободным, но жениться так и не успел, так что своих детей и жены у него не было. мечтал он поселиться в украине, жениться ликерією полусмаковою, но обстоятельства сложились по-другому.

«греків є таїс, у римлян — лукреція, у єгиптян — клеопатра, у французів жанна д’ у нас — роксолана», — так сказав про героїню повісті о. назарука п. загребельний. з такою високою оцінкою постаті роксолани важко не погодитися. але щоб донести до читача цю думку, будь-якому митцю знадобляться не абиякі здібності. назарук зі своїм завданням упорався «на відмінно». можна із впевненістю сказати, що таємниця цієї жінки не розгадана й досі. її особа — це поєднання настільки полярних рис, що розводило дослідників на різні боки: одні ставали палкими прихильниками, інші — засуджували. ця жінка — віддана мати, але здатна на пролиття крові дитини іншої жінки. вона — патріотка свого краю і та, хто приймає віру іншого народу, який нищив людей її землі. цей перелік можна продовжувати. не викликає сумніву одне: це дуже цікава постать. мабуть, через те до образу роксолани зверталися різні митці. його змальовували в своїх картинах художники. про неї писали опери та пісні, знімали і знімають кінофільми. образ роксолани відтворено в архітектурі, скульптурі та прикладному мистецтві. чому ж саме її ось вже понад чотириста років пам’ятають і шанують? чому саме їй присвячують наукові дослідження, її портрети й сьогодні прикрашають музеї (у національному музеї у львові є портрет роксолани роботи італійського майстра)? у світі цю видатну жінку знають як хуррем, роксолана, хосені. у стамбулі ще височіє мечеть, збудована роксоланою на місці аврет-базару, де колись продавали в рабство людей, поряд з нею — притулок для знедолених. усипальницю роксолани розміщено недалеко від гробниці сулеймана великого. якою ж змальовує цю жінку осип назарук? ім’я роксолана походить від двох слів: «рекс», що означає король, «алани» — предки українців. повість «роксоляна» розпочинається розповіддю про підготовку до весілля насті лісовської і степана, сина львівського купця. але на містечко напали турки і багатьох українців взяли в полон. серед них була й дівчину потім тричі перепродавали на невільничих базарах, аж поки вона потрапила до гарему сулеймана. туг вона виконувала різну роботу: прибирала, сиділа як сторожа в передпокоях. саме тоді, як говорить автор, «надійшов пам’ятний день і таємнича година її долі». стоячи біля дверей султанської одаліски, вона, яка не мала права піднімати очі на султана, один-єдиний раз боязко глянула на нього. цей погляд вирішив її подальшу долю. дівчина-християнка вразила сулеймана спочатку своєю зовнішністю, а пізніше — розумом. її побожний учитель адбуллаг навчив її добре розумітися на корані, тому дівчина знала, що згідно з кораном чоловік не може силою взяти дівчину, бо то великий гріх. мабуть через те говорила з сулейманом сміливо, переконливо, так, як з ним не говорив ніхто, окрім рідної матері. султана, розумного та освіченого чоловіка, зацікавило не тільки те, що казала невільниця, «але й свобідна форма, і вже перший акорд її, перші слова: вічна правда, рівність перед богом». ще будучи полоненою, роксоляна у розмові з сулейманом сміливо каже: «я будувала б, будувала наперед збудувала б велику імарет (кухню для убогих), дарешттіру (лікарню), - вансерай для подорожніх і чужинців». ці слова довели, що ця дівчина мала не лише великий розум, але й дуже добре серце, вона не забуває людей з країни, з котрої потрапила до туреччини. саме це відзначив для себе султан. з часом ель хуррем отримала волю, прийняла іслам, стала дружиною сулеймана великого, народила трьох дітей: «вона блистіла умом і веселістю, безоглядністюімилосердям».