к же давно я це вчила, але зараз щось пригадаю)
Мирослава - дочка боярина Тугара Вовка, іі матір померла, коли дівча лише народилося, тому Мирославу виховувала проста селянка, що привчила її до праці, а такоє вселила в її серце почуття патріотизму та справедливості. Мирослава нічого не підозрбвала про темні справи свого батька, бо звикла поважати, любити людей, відноситись до них з повагою та довіряти їм.
Дізнавшись що батько її зрадник, героїня відмовилася від нбого,але все ж таки вона хоче повернути батька "на шлях істиний" але це їй не вдається. також вона дуже хвилюється, коли Захар Беркут розбити ворогів повністю, вбивши при цьому і свого сина, якого Мирослава щиро покохала.
Вона добра, але дуже хоробра, відважна, єдина з жінок пішла ловити дикого звіра.
Максим - він в дечому схожий на Тугара Вовка: усвідомленям своєї сили, сміливістю...)Але є і відмінне, він вважає що найбільша влада - це громада, що усі - рівні, поклоняється старим традиціям.
Тугар Вовк - зрадник, дуже зарозумілий, в нього відсутнє почуття патріотизму. Він підступний, хитрий і жорстокий.
Вибач, але більш нічого не пам'ятаю, та сподіваюсь, це до
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Контрольна робота «Бароко. Класицизм Навколишній світ в естетиці бароко постає А) взірцевим, досконалим Б) складним, фантастичним В) раціональним, логічним Г) вишуканим, естетичним Головним сюжетом барокового мистецтва є А) духовне випробування людини Б) конфлікт людини та суспільства В) конфлікт мрії та дійсності Г) загострення політичних подій Філософським підґрунтям класицизму А) ровіденціалізм Б) раціоналізм В) формалізм Г) креаціонізм Справжнє ім’я Мольєра А) Жан де Лаперюф Б) Жан Батист Поклен В) Жан Антуан де Баїф Г) Жан Батист Люллі Жанр п’єси «Міщанин-шляхтич» можна назвати як А) соціально-побутова комедія Б) комедія характерів В) аристократична комедія Г) сатирична комедія Нерівний шлюб завжди нещасливий – ці слова говорить А) Дорант до пана Журдена Б) пані Журден до Клеонта В) Дорімена до Люсіль Г) пані Журден до пана Журдена Установіть відповідність Антитеза Гіпербола Епітет Метафора А) В душі моїй зустрілись день і ніч Б) У вічній каторзі при веслах -/ не вбиває сум нікого. В) Краю батьківського мури, / Короновані і горді. Г) Молюсь сьогодні й Богові лещу… Д) Коне, де незмірна безліч/ Сталося нещасть наморських! Установіть відповідність Гумор Сатира Іронія Сарказм А) гостре осудливе висміювання негативних соціальних явищ, вад людського характеру Б) прихована насмішка, коли висловлювання набуває протилежного значення. В) різновид комічного, викриття смішного в життєвих явищах і людських характерах Г) комічний прийом, коли серйозні теми переробляють і розкривають за до низького» стилю Д) їдка, викривальна, особливо дошкульна насмішка, сповнена ненависті й гнівного презирства Установіть відповідність Іронія Інверсія Риторичне запитання Гіпербола А) Ні, це не для мене, я запальний, як тисяча чортів, і ніяка мораль мене не стримає Б) А чи не пішов би ти краще до школи, щоб тебе там добре відшмагали на старості літ? В) Я привів із собою людей, щоб одягнути вас під музику: таке вбрання одягається звичайно з церемонією. Г) Від кохання смерть мені віщують, прекрасна маркізо, ваші чудові оченята. Д) аристократи носять голівки донизу Поміркуйте над тим, як сміх допомагає людям усвідомити серйозні речі (за комедією Мольєра «Міщанин-шляхтич» Запишіть свої думки.
Я досить часто відвідую районну юнацьку бібліотеку. Там завжди стоїть тиша й можна самому ходити між стелажами. Та коли уважно прислухаєшся, то можна почути, як книги пошепки розмовляють із тобою. Вони розкажуть чарівну казку, цікаву повість, з їх сторінок забринять невідомі вірші, які ми пам'ятаємо довго, а можливо, й ціле життя. Саме з книжок ми дізнаємося про те, як живуть народи різних країн, як виборюють вони свободу, а ще дізнаємося про відкриття науки й техніки, про рослини й тварин, про планети, зірки й туманності. З давніх-давен письменники, учені відображали в книжках знання та досвід поколінь, зберігаючи це все для нащадків.
А колись у прадавні часи на світі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. Замість сторінок пращури використовували каміння, дерево, стіни печер. Пізніше почали писати на глині, але це було також не дуже зручно. Справжній папір, схожий на той, що на ньому ми пишемо сьогодні, з'явився кілька століть тому. Відтоді й почали в усьому світі писати на папері. А тепер вони є, але майже ніхто не хоче їх читати.
Я щиро вважаю, що телебачення та електронні машини ніколи не зможуть повноцінно замінити щасливих годин спілкування з книгою.