Написати твір-роздум про вчинки людей на основі власних вражень у художньому стилі «Кого я вважаю справжнім другом»

Друзі - це невід‘ємна частина у житті людини . Ми пізнаємо інформацію через спілкування . А отже ті люди з котрими ми спілкуємося є нашими товаришами . Але як зрозуміти хто справжній друг , а хто ні . Спочатку розберемось , хоть такий товариш - це людина з якою тобі приємно спілкуватись і у вас є спільні інтереси . Ви іноді зустрічаєтесь і можете сходити на прогулянку або до кав’ярні . А от справжній друг - це та людина з котрою тобі комфортно навіть мовчати . Ви розумієте один одного з пів слова і він ніколи не відвернеться від вас , незважаючи на складність ситуації . Це не просто людина з якою ви можете потеревенити , він стає неначе ще одним членом вашої родини . Якщо у вас є такі друзі - цінуйте їх , адже вони справжні .

Сподіваюсь чимось до

Объяснение:

1. Найстрашніше сталося тоді, коли він, перепочивши(дієприслівник), підвівся, щоб іти, і впав: ноги не вдержали.                                                                     2. Повсідаються долі, сплівши(дієприслівник) ноги потурецьки , і гомонять - без світла, серед червоних райдуг від напаленої до вишневого кольору чавунної "буржуйки".
       3. Поївши (дієприслівник) курей, італійці гуртами, найменше по двоє- троє, пхалися від двору до двору і шукали соб їжу за гроші.
      4.Поліцаї пройшли повз шевця й Климка, навіть не глянувши (дієприслівник) на них. і той, що в кубанці, сказав другому.
     5. Німець ждав його, стежачи(дієприслівник) за ним зосереджено, спідлоба.

 Нещодавно на уроках світової літератури ми познайомилися з оповіданням Джека Лондона "Любов, або Жага до життя". У різних збірках та книгах ця назва трактується по-різному, але все ж таки який варіант правильний?

     На мою думку, більше підходить назва "Жага до життя". Адже жити люблять усі. А жага - це поривання, прагнення. І в ситуації, яка трапилася з головним героєм твору, саме жага до вижити. Бо він так прагнув жити, що навіть загриз хворого вовка. А любові вистачало, скоріше, на бережливе ставлення до свого тіла, перепочинку та втамування голоду. Крім того, автор, не називаючи імені головного героя, ніби підкреслює, що на його місці може опинитися кожен. А отже - закликає на прикладі цього чоловіка рватися до життя.

       Ось чому я вважаю, що заголовок "Жага до життя" підходить найбільше.