Розкажіть про Славка Беркута, звертаючи увагу на: • родинне оточення; • вплив дорослих на формування характеру дитини; • захоплення, таланти персонажа; • риси вдачі, найпомітніша риса; • деталь, яка найбільше насторожила або вразила.

пізнавальна: до учням глибше усвідомити ідейно-художні особливості твору, поняття про композицію, ліричні відступи; акцентувати увагу на особливостях аналізу образів поеми;розвиваюча: розвивати навички аналізу ліро-епічних творів, висловлення власних думок з приводу прочитаного, проведення аналогій із сучасністю; активізувати пізнавальну активність учнів, уяву, увагу; розвивати творчі здібності школярів;виховна: виховувати мужність, стійкість, почуття патріотизму, честі та обов'язку.

Учні повинні знати: поняття поетичного новаторства Андрія Малишка; розкривати тему й основну думку твору, знаходити в тексті рядки на підтвердження хоробрості воїнів, ставлення людей до воїна-розвідника; обгрунтовувати особливості композиції поеми (обрамлення), її елементів; характеризувати роль ліричних відступів у тексті твору.

Учні повинні вміти: аналізувати поему «Прометей», пояснювати символізм образу Прометея (символ мужності, нескореності, любові до людей; характеризувати образ головного героя поеми.

Обладнання: портрет письменника на дошці, збірки його творів, ілюстрація до поеми «Прометей», аудіозаписи, опорний конспект (для кожного учня), підручник з української літератури для 8 класу, комп'ютерні презентації, проектор, проекційна дошка, костюми для інсценування.

Як багато різних смислів, значень, емоцій може вміщати одне-єдине слово! Який невичерпної, незбагненною силою воно має! Але тільки від нас залежить, у яке русло направити цю силу. Адже словом можна завдати непоправної шкоди, образу, викликати роздратування і злість або принести величезну користь, подарувати радість і гарний настрій. 
Кожен день ми спілкуємося з багатьма людьми. Але чи завжди ми замислюємося над тим, що саме ми говоримо, які слова вимовляємо, що полягає в наших словах для іншої людини? Звичайно ж, не завжди. Всі ми схильні до сильному впливу настрої, самопочуття, тих чи інших життєвих ситуацій і обставин. І буває, що, розмовляючи з іншими людьми і відповідаючи на їх запитання, звернення, ми кидаємо їм у відповідь перші прийшли на думку слова. А адже слово, якщо воно сказано, вже не повернеш назад.Як часто буває, що, зовсім того не бажаючи, ми кривдимо близьких і дорогих нам людей. І всього лише тому, що зопалу сказали якесь грубе, неприємне, образливе слово. Кілька слів – і розривається дружба, виникає нерозуміння, недовіру, образа. «Та хіба я хотів його образити?! – Дивуємося ми після. – Я не це мав на увазі! »Але час минув, слова сказані, і часто буває вже багато чого не виправити. «Я не так висловився», тобто сказав не те слово – а у співрозмовника без будь-якої, здавалося б, на те причини надовго зіпсувався настрій. Ми образили людину, вселили в його душу смуток, злість, негативні емоції. А чи варто було?Наскільки приємно буває зустріти людину, яка завжди налаштований позитивно, від якого завжди чуєш приємні, добрі слова, як би не було сумно в нього на душі, як би не хотілося йому в цей момент побути на самоті, уникнути спілкування. Але ж всі ми живемо в суспільстві і повинні вміти жити і говорити красиво. Наприклад, ми прийшли в гості до друга, а у нього в цей момент якісь неприємності, він погано себе почуває або у нього просто поганий настрій. Ми можемо, звичайно, засмутитися самі, розвернутися і піти, залишивши одного наодинці зі своїми проблемами. Але можемо – і повинні – вчинити по-іншому.Ми можемо розділити з другом його турботи, сказати кілька приємних, підбадьорливих слів, спокійно обговорити ситуацію, що склалася. У більшості випадків вже цим ми дуже до людині. Добрими словами можна порадувати, прогнати поганий настрій, розвіяти сумнів і невпевненість. А радість, подарована іншому, подвійно повертається до нас самих. І ось вже більше веселих, привітних, щасливих людей! До тих, хто частіше говорить приємні, хороші, добрі слова, завжди тягнуться оточуючі. У привітних людей набагато більше друзів – справжніх, готових у будь-який момент прийти на до сказати гарне слово у відповідь, підтримати друга і розвіяти поганий настрій. Таким людям живеться набагато легше, радісніше, цікавіше.Ми часто говоримо один одному: «Усього доброго», «Удачі», «Бажаю добра і щастя». І це не просте прояв ввічливості, в цих словах ми висловлюємо свою людську суть, вміння з розумінням і по-доброму ставитися до оточуючих. Велика добра сила міститься в таких словах, як «добридень», «добрий день». Вимовляючи їх, ми від усього серця бажаємо людям здоров’я і добра. А значить, чим частіше ми їх вимовляємо, тим більше радості й доброти з’являється навколо. Добрі побажання живуть в душі того, хто вміє віддавати сили своєї душі іншим людям. Ми говоримо: «Дякую», «Дякую». Дякувати – значить робити добро, дарувати благо. І справа навіть не в тому, щоб уміти вимовляти ці слова в потрібний момент, а в тому, щоб рухами самої душі відповідати на добро, яке зробили тобі інші люди.Мені часто здається, що з до добрих, ввічливих, щирих слів можна було б уникнути багатьох неприємних ситуацій в житті, запобігти драми і трагедії, зробити життя світлішим, приємніше, гарніше і щасливіше, якщо б усі люди на землі перед тим, як сказати яке щось різке слово буквально на кілька секунд задумалися – а виправдана ця різкість, чи не заподіє грубість незаслужену образу людині? Якщо б кожен з нас іноді ставив на шальки терезів хвилинне задоволення від різкості, глузування, цинічних висловлювань і ті наслідки, які може викликати така поведінка, то негативний вплив, який надасть необдумана фраза на подальші відносини з людьми, на внутрішній стан – і співрозмовника і своє власне, то дуже багато неприємних і грубі слова ніколи б не були сказані. Тому говоріть, люди, говорите самі добрі слова