Створити інформаційну грону до образу Ганни твір "Наймичка"

Жив собі горобець .От одного дня він вирішив над лисицею  посміятися .Бо дуже часто вона його доставала .І полетів він до неї тай каже  -Як прийдуть до тебе мисливці то з твоєї шкури зроблять шубу .-Лисиця злякалась.І почала просити горопця щоб їй він  допоміг .-Ну тоді пішли до млина там тебе сховаєм .-сказав горобець . Коли вони прийшли горобець сказав лисиці щоб вона в муці повалялась.Вийшла лисиця вся біла.Дальше вони пішли до річки і вона у воду бульк  .коли вона була в воді горобець розвів вогонь лтсичка сіла грітися тай спиклась.ЇЇ все   клювали  птахи по шматочках хлібчику відривали довго вона так ходила і горобця згадувала .От і казочці кінець а хто слухав молодець.

 Письменник перебирає тринадцять варіантів назви твору. Найважливіше, що йому хотілося підкреслити в назві, - це таємничість і казковість, показати Карпати як своєрідний загадковий куточок, острівець із своїм, не схожим на звичайний, світом. І він записує: "В зелених горах".
Мабуть, тому, що в ній не було головного - дихання гір, тобто того міфологічного світу, в якому жили люди, що їх населяли. Жили сьогодні, вчора, як і сотні років тому. Наступні варіанти пов'язані з пошуком назви, яка б містила саме такий зміст: "Тіні минулого", "Голос віків", "Відгомін передвіку", "Подих віків", "Голоси передвічні", "Спадок віків". Але й ці назви автора не задовольнили. Новий варіант - "Дар предків забутих" також не влаштовував письменника. І він замінив цю назву іншою - "Тіні забутих предків". Тоді ще раз перебирає можливі комбінації із словом "предки": "Голос забутих предків", "Слідами предків", "Сила забутих предків". І, нарешті, остаточно зупиняється на назві "Тіні забутих предків", що містить натяк на загадковість, казковість і дихання віків.