Напишіть (друкуйте) , які казкові елементи присутні в повісті М. Павленко "Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських" УМОЛЯЮ ОЧЕНЬ ПРЯМ СЕЙЧАС КТО НИБУДЬ

Чарівна шафа, яка може переносити людину в інші часи, коралі, привиди

Назва: "Муха і бджола"

Автор: Л. Глібов

Герої: муха та бджола

Головна думка: пошану і повагу має той у суспільстві, хто працює заради інших, приносить користь, марно не витрачає часу; ледарі — непрохані гості.

Мораль: засудження нероб та ледарів.

Художні засоби:

Метафори: тихесенько гойдає, майнула у садок, примостилась на красолі, головоньку схилила.  

Епітети: Муха-ледащиця, гарної години, моя ненько, погана доленька твоя.  

Порівняння: мов панночку.

Зв'язок із сучасним життям: Байка є актуальною у наш час тому, що вона начає засуджувати ледарство, неробство, обмеженість, паразитичне існування; схвалювати працелюбність, справедливість, чесність. А це є дуже актуальним і зараз

Объяснение:

Відповідь:Як і кожен постмодерновий твір, «Алхімік» глибоко символічний. Символіка розкривала сутність саме тієї Всесвітньої істини, про яку «забуло» людство. Ця істина прийшла через сон — це дзеркальне відображення реального життя, це б, за до якого людина спілкувалася з Богом. Через сон Бог послав людині Знаки, розгадавши які, вона мала зрозуміти істину, згідно з якою кожна людина повинна була виконати на Землі лише одну місію: навчитися Алхімії життя. А це означало — навчитися жити в гармонії зі світом, «зрозуміти, що наші долі і вся світова історія написані однією Рукою» — Рукою Творця. Усвідомивши свою роль у світобудові, людина повинна присвятити себе Богу і беззаперечно слідувати й коритися божественним законам. Тоді зникав будь-який страх перед смертю, бо душа людини вічна, як вічна світова Душа. На жаль, більшість людей переймалися іншими тимчасовими проблемами, безжально марнуючи час. їм ніколи не дістатися Пірамід. Для того щоб зрозуміти цю просту істину, не треба навіть вирушати в довгу дорогу, бо знайти її можна скрізь, навіть на власному подвір’ї: треба тільки пильніше прислухатися до власного серця. Там, де воно заплаче, там і скарб. «Алхімік» — це біографія письменника, завуальована філософськими роздумами, а Сантьяго — це сам Пауло Коельо. Адже сюжет твору тісно переплітався з багатьма епізодами із життя митця: наприклад, заперечення батьківських вимог щодо побудови життя Пауло; бажання досягти мрії — стати письменником. Можливо, саме за це Пауло Коельо і називали «алхіміком», яким став і Сантьяго.

Пояснення: