алексеевич810
?>

)Рубрика «Пізнай літературного героя за наведеною цитатою».Літературний диктант.«Ти знаєш в яку ціну поставив цар Соломон золотий плуг? Він каже, щопри нужді шматок хліба дорожче золота. А я скажу: чарка горілкикозаку миліша усіх жінок на світі».«І рибалки, і вольнії козаки. Ми люди німецькії ідемо з землі турецької.Раз дома у нашій землі випала пороша. Я й кажу товаришу: «Що намдивиться на погоду? Ходім лишень шукати звіриного сліду».«Думай собі, голубко, та гадай, що… а воно зовсім не так буде. Закинь, удочку, сама рибка піде. Шутки-тесть полковника!..А що далі — сенаше діло. Аби б через поріг, то ми й за поріг глянем».«Той самий, за кого ти вчора обіщав видать дочку свою, той самий, якого ти знав ще з тієї пори, як він тебе вирвав із-під ножа гайдамаки!Згадай іще, що я той самий, хто й самому гетьману не дасть себе напосміх!».«Побачимо», побачимо, як попадеться нашому теляті вовка піймати. Несказавши ні слова дочці, за кого і як хоче віддати, думає, що наша сестра— коза; поженеш, куди схочеш. Е, ні! Стривай лишень, голубчику».«Як налетять, було, з своєї Січі, так що твої орли-соколи! Було, яксхопить тебе котрий, так до землі не допустить, так і носить… Ой-ой-ой! Куди то все дівалось?..»«Слухать — що їсти, в горшку не бовтати, усів не марати, слов непропускать, другим не мішать».«Не треба мені вашого добра; я і без нього була б щаслива. Я вас таквірно люблю, так вбиваюсь за вами, а ви…».«О, я лукавий, лукави! О, я грішний, проклятий!.. доле моя! серце мо його, нехай уб'є, нехай я світа не паскуджу!».«Цур йому, який нехороший! Як приїде до нас, то я зараз із хати втікаю.Мені навдивовижу, як ще його козаки слухають. Тільки у його, паскудного, і мови, що про наливку та про вареники».«А так, шляхом. У Чигирині нема заробітку, а ми прочули, що у панаКичатого весілля буде, так і прийшли сюди».«Її діло таке: що звелять, те й роби. Воно ще молоде, дурне; а твоє ділонавчить її, врозумить, що любов і все таке прочеє… дурниця, нікчемне».

Украинская литература

Ответы

svetkinm158

ответ: трагізм долі мотрони не тільки у втраченому жениху, зниклого безвісти чоловіка і померлих дітях. ці події вона переживала разом з усією країною. трагізм її життя проявився тоді, коли мотрона, віддавши без жалості частина будинку, стає жертвою людської жадібності, користолюбства, пияцтва. і країна, після війни остаточно перетворившись на бюрократична держава, виявилася з народом по різні сторони. паспортів селяни не мали, зарплату і пенсію їм не платили, ліси на спорудження будинків у них не було, колгоспні трактора для приватних перевезень не давали і т. п. трагізм і в тому, що односельчани не могли зрозуміти тих добрих почуттів, якими керувалася мотрона в життя. тому і після її смерті родичі хочуть скоріше захопити "добро", яке залишилося після неї.

объяснение:

alapay
Наші народні казки вчать лише як задарма щось отримати, тобто ледарства. аргументами були казки „по щучому велінню”, „іван-дурень”, „горбоконик”, де головним героям все діставалось як подарунок, без праці та докладення зусиль. тобто задарма. а зарубіжні казки навпаки навчають терпінню, покорі та наполегливій праці – тоді головний герой здобуде бажане. чи справді наш фолькльор, зокрема народна казка, несе у собі ідею дармоїдства? чи наш народ з глибин віків дійсно прагнув отримувати все нічого не затративши і вклав цю думку в казку, яку ми тепер передаємо своїм дітям? я вірила, що ні, тому вирішила дослідити це питання. перш за все, що таке казка. відповідно прийнятій в українській літературі термінології, казкою називаємо оповідання фантастичне, без виразної моралізуючої цілі (за систематикою запропонованою франком у збірці етнограф i але зовсім інше казка народна. українські народні казки - популярний фольклорний жанр (фольклор -"народна мудрість"). отже – мудрість! це оповіді наших далеких предків, які відчували себе і все що їх оточує частиною природи. а природа у нашого краю багата, різнобарвна, пишна. усе це багатство відбилося в оповідях – казках. відобразився у казці і побут, звичаї, традиції, вірування народу. в народних казках передається з покоління в покоління мудрість народу, усе, що є вартим уваги нащадків, життєвий досвід, мрії народу, його почуття. у казках також знайшли відображення важливі історичні події. одні казки виховували любов до рідної землі, рідної домівки, рідної матері, інші до народу і батьківщини в цілому. є також гумористичні і сатиричні твори, які не мають педагогічного характеру. але незважаючи на те, що різні групи казок відрізняються темами і формою, ідеї у них подібні. усі вони прославляють мудрих, хоробрих та кмітливих і засуджують зрадливих, ледачих і підступних.

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

)Рубрика «Пізнай літературного героя за наведеною цитатою».Літературний диктант.«Ти знаєш в яку ціну поставив цар Соломон золотий плуг? Він каже, щопри нужді шматок хліба дорожче золота. А я скажу: чарка горілкикозаку миліша усіх жінок на світі».«І рибалки, і вольнії козаки. Ми люди німецькії ідемо з землі турецької.Раз дома у нашій землі випала пороша. Я й кажу товаришу: «Що намдивиться на погоду? Ходім лишень шукати звіриного сліду».«Думай собі, голубко, та гадай, що… а воно зовсім не так буде. Закинь, удочку, сама рибка піде. Шутки-тесть полковника!..А що далі — сенаше діло. Аби б через поріг, то ми й за поріг глянем».«Той самий, за кого ти вчора обіщав видать дочку свою, той самий, якого ти знав ще з тієї пори, як він тебе вирвав із-під ножа гайдамаки!Згадай іще, що я той самий, хто й самому гетьману не дасть себе напосміх!».«Побачимо», побачимо, як попадеться нашому теляті вовка піймати. Несказавши ні слова дочці, за кого і як хоче віддати, думає, що наша сестра— коза; поженеш, куди схочеш. Е, ні! Стривай лишень, голубчику».«Як налетять, було, з своєї Січі, так що твої орли-соколи! Було, яксхопить тебе котрий, так до землі не допустить, так і носить… Ой-ой-ой! Куди то все дівалось?..»«Слухать — що їсти, в горшку не бовтати, усів не марати, слов непропускать, другим не мішать».«Не треба мені вашого добра; я і без нього була б щаслива. Я вас таквірно люблю, так вбиваюсь за вами, а ви…».«О, я лукавий, лукави! О, я грішний, проклятий!.. доле моя! серце мо його, нехай уб'є, нехай я світа не паскуджу!».«Цур йому, який нехороший! Як приїде до нас, то я зараз із хати втікаю.Мені навдивовижу, як ще його козаки слухають. Тільки у його, паскудного, і мови, що про наливку та про вареники».«А так, шляхом. У Чигирині нема заробітку, а ми прочули, що у панаКичатого весілля буде, так і прийшли сюди».«Її діло таке: що звелять, те й роби. Воно ще молоде, дурне; а твоє ділонавчить її, врозумить, що любов і все таке прочеє… дурниця, нікчемне».
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*