БУДУ ОЧЕНЬ БЛАГОДАРНА!! 5 Демонструє власнінадзвичайні здібності, відвертаючи грозову хмару, … а) Палагна; б) Марічка; в) Юра; г) Іван.6. Синонімом до слова «чарівник» є слово… а) ночник; б) чугайстир; в) арідник; г) мольфар. 7. Зав’язкою в сюжеті повісті є… а) знайомство малих Івана й Марічки; б) збирання гуцульських родин на Храмове свято до церкви; в) зародження кохання й стосунків юних Івана та Марічки; г) Палагна гає битву Юра з грозовою хмарою.8. Установіть відповідність («Тіні забутих предків») між словом або словосполученням та його синонімом (діалект1. Вогнище А. Ґазда 2. Хазяїн Б. Царинки 3. Гірська стежка В. Ватра 4. Обгороджений сінокос близько до оселі Г. Плай 5. Безлісні гори. Установіть відповідність між цитатою та елементом сюжету. Цитата Елементом сюжету 1. «Іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родині». А. Розвиток дії 2. «Ага! Се, певно, Гутенюкова дівка! І, не здумавши довго, ударив її в лице». Б. Зав’язка 3. «За своє літування у полонині зазнав Іван немало пригод». В. Розв’язка 4. «Трембіти плакали під вікнами. Жовте лице Івана спокійно лежало на полотні, замкнувши у собі щось тільки йому відоме, а праве око лукаво дивилося з-під піднятого трохи повіка на купку мідяних грошей на грудях, на стулені руки, в яких горіла свічка». Г. Експозиція Д. КульмінаціяУстановіть відповідність між цитатою з твору та персонажем, якому вона належить. 1. «Бувай здорова, ковальова!» А. Палагна 2. «Нічьо! Ти меш, сарако, вівчарити, я му сіно робити. Вилізу на копицю та й си подивлю в гори на полонину, а ти мені затрембітай… Може, почую…» Б. Микола 3. «Ні, я спузир, маю пильнувати ватри, аби не згасла через все літо, бо була б біда!» В. Марічка 4. «Такої як ви, Палагно, бігме не видів». 5. «Мужу мій солоденький, на біду-сь мя лишив… Не буде кому ні у місто пійти, ні пр​

ответ: 5в 6г

Объяснение:

Мій улюблений герой це ява рень.
Ява Рень – це відчайдушний енергійний хлопець. Але звідки ж взялося таке незвичайне ім’я – Ява? Так назвав себе сам хлопець, коли йому виповнилося лише півтора роки. Мале пискля хотіло сказати «Я – Ваня», а в нього вийшло лише «Ява». Ось і причепилося до хлопця, як реп’ях до собачого хвоста, оте «Ява». Справжнім ім’ям хлопця майже ніхто у селі не називав.

У Яви було скуйовджене руде волосся і рясно вкрите веснянками обличчя. Хлопець цей надзвичайно відчайдушний і енергійний, зазвичай він і стає ініціатором різноманітних вигадок і бешкетів, у яких завжди приймає участь і його ліпший товариш Павлуша. Ява то вигадує про метро під Васюківкою, то влаштовує бій биків, то організовує шкільний театр. Незважаючи на всі бешкети Яви, цей хлопець здатний і на серйозні вчинки. Наприклад, коли йому знадобилося перездавати екзамен, він знайшов в собі сили все літо готуватися до перездачі, ховаючись на вигаданому ним самим острові і вважаючи себе «Робінзоном Кукурузо».

Ява завжди має благородні наміри, але через брак знань і досвіду, нажаль, разом із своїм товаришем Павлушею іноді потрапляє у прикрі ситуації. Нерозлучні друзі, обмірковуючи свої вчинки, прагнуть усвідомити зроблені помилки і намагаються їх не повторювати в майбутньому, але відразу ж вигадують нову «авантюру». Тому нам цікаво довідатися і про пошуки незнайомця з тринадцятої квартири, і про зйомки в кіно, і про до під час рятування Васюківки від стихійного лиха, і про викриття місцевих «шпигунів».

Мені добре зрозумілі бажання і наміри Яви, адже він мій ровесник. Думаю, головне, що доводить нам Ява – це те, що дружба – велика сила, що поруч важливо мати відданого і вірного товариша, який піде за тобою в огонь і у воду, який не зрадить і завжди до в скрутній ситуації. Я впевнена, що «Тореадори з Васюківки» В. Нестайка – одна з найкращих книжок, тому я усім раджу її прочитати.

кожен з нас у глибині душі є щирим патріотом. чи є щось миліше в безмежному світі за батьківський дім та затишне подвір*я? особисто я трактую поняття "батьківщина" як сімейне коло, моїх друзів, шкільних знайомих, себто все оточуюче. мені до

нестями дорога співуча українська мова, неначе відлунням вона бринить у серці, коли захоплено читаю поезью шевченка. повсякчас, милуючись місцевими крає, я щиро пишаюсь красою рідного краю. мене переповнює щастя, коли я осмислюю, шо народився і виріс серед плодовитих земель, талановитих земляків, первозданної диковинки моєї україни. варто сприймати з гордістю власну національність, звичаї, традиції, мову та культуру, бо ти є частинкою цих багатств.