1. ЩО ЛЮБИВ І НЕ ЛЮБИВ ШЕПТАЛО?

Найбільше Шептало не любив крутити привід і їздити до міста. Шептало любив волю, тому це йому здавалося ганебним.

ответы и объяснения

ЛУЧШИЙ ОТВЕТ!
2006veronika34 Середнячок
Швайко, ти - мій улюблений герой із твору "Джури козака Швайки". Тебе письменник описав дуже влучно. Твоє прізвисько Швайка, але твоє справжнє ім'я Пилип. У творі ти описаний, як сильний, мужній і розумний козак.
Твої джури Санько і Грицько - майже однолітки. Вони тебе завжди слухаються, виконують твої накази.
Я хотіла б подякувати письменнику за те, що він тебе так красиво зобразив і описав. Звісно, ти ж не головний герой, але якщо хтось читає не дуже вдумливо, то може подумати, що головний герой - це саме ти. Коли я читала твір, мене дуже вразили твої пригоди. Було дуже цікаво прочитати про тебе цей твір. На жаль, ти уявний, але я упевнена, що, якщо ти був би живий, ми б з тобою подружилися. Я сподіваюся, що про тебе іще щось напишуть.

Мені сподобалась казка Василя Симоненка "Цар Плаксій і Лоскотон". В ній автор розказав про країну Сльозолий, якою правив цар Плаксій. Все його сімейство було дуже схожим на нього: "всі сльозливі через край". Цар домагався, щоб в країні плакали "всі діти, бо сміятись і радіти у моєму царстві — ні!" І зовсім сутужно пришилось би жителям тієї країни, якби не жив серед них "добрий дядько Лоскотон". Його всі дуже любили за лагідну веселу вдачу, він приносив "до усіх голосний та щирий сміх". І навіть коли доброго чарівника ув'язнили Плаксієві слуги, прості люди допомагають йому звільнитися. Лоскотон віддячив сповна — "розвалив поганський трон".

Ця казка дуже повчальна. Її головні герої — Лоскотон і цар Плаксій — абсолютно протилежні. Це неначе Добро і Зло, які по сгійно сперечаються між собою за владу над людськими душами. Показовий фінал казки. "Цар Плаксій помер від сміху", а Лоскотон "живе й понині!" Так автор виражає свою віру в перемогу Добра над Злом. Особливо мені сподобалось, що Плаксій помер саме від сміху. Бо сила сміху, добра — переможна. Там, де сльози — там страх, поневолення, злидні. Там, де сміх — там свобода, радість, надія. А їх неможливо знищити так же точно, як саме життя.

Я думаю до