Твiр "яким я хочу бачити цей свiт"

Відповідь:

Події відбуваються у часи середньовіччя у вигаданому князівстві Люботин, життя якого нагадує сонне царство, де чути лише набридливе дзижчання мух. Тут давно забули про якісь військові походи чи лицарські турніри, а самі лицарі більше переймаються власним господарством, над усім панує нудьга. Володар князівства іноді намагався щось змінити, але невдовзі кидав розпочате й знову поринав у звичну лінь, розмореність і бездіяльність, і лише уві сні бачив війни, руїни здобутих фортець, і вервечки полонених. Таке тривало досить довго, аж поки не прийшла пора його єдиній дочці Настасії ставати до вінця. Князь невідкладно мусив щось робити, аби знайти нареченого – спадкоємця престолу, бо інакше князівство остаточно розпадеться. Але ж як знайти лицаря-героя у князівстві, де нічого не відбувається, де немає ні розбійників, ні людожерів, ні чаклунів, ні багатоголових лютих драконів, де лицарі давно не тримали в руках ні меча, ні списа, та й саме військо вже давно було князем розпущене, а скарбниця порожня? Тож справжнім подарунком долі стала для князя звістка, принесена воєводою, про дракона, що з’явився на берегах річки Бистриці. Тож князь розіслав гінців, щоб оголосили: хто вб’є дракона – пошлюбить Настасію й сяде на престолі.

тут усьо є

Пояснення:

Відповідь:

Події відбуваються у часи середньовіччя у вигаданому князівстві Люботин, життя якого нагадує сонне царство, де чути лише набридливе дзижчання мух. Тут давно забули про якісь військові походи чи лицарські турніри, а самі лицарі більше переймаються власним господарством, над усім панує нудьга. Володар князівства іноді намагався щось змінити, але невдовзі кидав розпочате й знову поринав у звичну лінь, розмореність і бездіяльність, і лише уві сні бачив війни, руїни здобутих фортець, і вервечки полонених. Таке тривало досить довго, аж поки не прийшла пора його єдиній дочці Настасії ставати до вінця. Князь невідкладно мусив щось робити, аби знайти нареченого – спадкоємця престолу, бо інакше князівство остаточно розпадеться. Але ж як знайти лицаря-героя у князівстві, де нічого не відбувається, де немає ні розбійників, ні людожерів, ні чаклунів, ні багатоголових лютих драконів, де лицарі давно не тримали в руках ні меча, ні списа, та й саме військо вже давно було князем розпущене, а скарбниця порожня? Тож справжнім подарунком долі стала для князя звістка, принесена воєводою, про дракона, що з’явився на берегах річки Бистриці. Тож князь розіслав гінців, щоб оголосили: хто вб’є дракона – пошлюбить Настасію й сяде на престолі.

тут усьо є

Пояснення: