Твір роздум на тему:«Чи можуть бути щасливими Мавка та Лукаш?»

Відповідь:

Чи може бути Мавка з Люкашем щасливими?

Який сенс життя Мавки та Лукаша?

Пояснення:

Мавка – позитивний персонаж драми-феєрії «Лісова пісня». Добра молода дівчина, яка не бажає нікому зла закохується у звичайного парубка Лукаша. І здається, вона – міфічна персона, не може бути разом з звичайним хлопцем, але доля вирішила протилежне і вони закохалися одне в одного.

Мені здається, що в Мавки сенс життя полягало б, як у звичайної дівчинки-мрійниці, щоб бути разом з коханим до кінця своїх днів, мати багато діток, а потім і онуків, жити в теплі, добрі та затишку. Але доля спіткала її на складні випробування, а згодом і смерть.

Лукаш – звичайний хлопець, який чарівно грає на сопілці, закохується у Мавку. І наче б то у молодого парубка у цей час сенс життя зовсім не відрізняється від Мавчиного, але його мати думає геть інакше. Їй у селі потрібна невістка, яка буде пахати, як кінь, виконувати всю роботу, бути гарною господинею, смачно готувати і т.д. І Мавка зі своїм коханням та ніжністю, геть зовсім їй не підходить. Але чому вибирає вона? Хіба ж це не повинен бути вибір Лукаша? Проте матір це геть зовсім не турбує і вона знаходить синові гарну(на її думку) наречену – Килину, а Лукаш, як той песик бистренько за мамцею подався, став злим та моторишним, зрадив собі та Мавці.

Можливо, якщо б Мавка з Лукашом залишилися разом у них би все було добре і так як вони мріяли. Але така кінцівка могла бути відома лише автору...

Нещодавно я прочитала цікаву та щиру казку «Хуха-Моховинка» В.Короліва-Старого. Це чудова розповідь про маленьку лісову істоту, яка має «велике» серце.

    Казка навчає нас любити рідних та близьких, бути небайдужими та уважними до інших. Хуха сумує без своїх друзів: «тяжко жити без рідного товариства». Вона показує нам приклад ввічливості: «попрощалася, красненько подякувала гостинним козам». Маленька істота працьовита, добра, слухняна, лагідна.

       Страждання, самотність, холод та голод випали на долю  Моховинки, але вона сміливо та терпляче долає всі труднощі: знесилена «мандрувала все дал сть та кмітливість ставали їй у пригоді: «під нею було кілька щілин, якими можна було пролізти». Коли сталося нещастя у хліві, хуха швидко прийшла на до покликала дітей, потім дорослі врятували козу Лиску.

       У вчинках маленької лісової істоти ми бачимо великий оптимізм, мрію та надію про краще життя. Вміння пробачати – дуже добра риса хухи. Автор на прикладі Моховинки спонукає нас бути добрими, працьовитими, пробачати іншим, робити добро. Вона може бути для нас добрим прикладом.

Объяснение:

люблю напасти на лісов джерело і дивитись, як воно коловертнем викручується з глибини.і люблю, коли гриби, обнявшись, мов брати, збирають на свої шапки росу. і люблю восени по коліна ходити в листві. коли так гарно червоніє калина і пахнуть опеньки».• «я не дуєе кривлюсь, коли треба щось робити, охоче допомагаю дідусеві, пасу нашу вредюгу коняку, рубаю дрова, залюбки гострю сапи, люблю з мамою щось садити або розстеляти по весняній воді і зіллю полотно, без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на городі і не вважаю себе ледащом». я цього твора недавно вчив. прикольний