Твір на тему"Віра у майбутнє Украіни, краса вираження цієї віри через художнє слово у творах Т.Шевченка"

втеча

Объяснение:

Головні герої повісті — Остап та Соломія — кохали одне одного. Але для пана вони, як й інші кріпаки, були "товаром", тому він розлучив їх і видав заміж Соломію за свого хурмана. Пан катував нагаями дідуся Остапа, збирався забити самого Остапа за його сміливе слово. Все це спричинило до втечі.

Остап мав на меті жити поміж вільних людей, а Соломія мріяла оселитися у слободі, господарювати та піклуватися про Остапа. Цим мріям не судилося здійснитися. Остап і Соломія були не поодинокі у бажанні здобутися волі: цілими родинами бігли від кривди та знущання селяни, підтримуючи одне одного. Важким був шлях за кордон. Але й за кордоном їх не чекала бажана воля: спочатку Остапа було поранено, потім Соломія і Остап потрапили у циганське злодійське гніздо, через що Остапа забрали до в'язниці та збирались відправити назад до пана.

Інспектор зображений як «значна особа», яка здійснює «компетентну перевірку» в одній з сільських шкіл:

«Пан Куценко років 25-30 був волосним писарем, а жінка його торгувала бакалією. І в писарстві, і в крамарстві йому так пощастило, що через десять років він мав уже свою крамницю в повітовому місті і, потроху посуваючись угору, зробився з писаря значною особою в місті. Недавнечко він був міським головою, а тепер директором повітового банку, що через його ж шахрайства незабаром мав впасти, і разом він — член земської управи і шкільної ради,— тим і їздить він по сільських школах на екзамени яко голова "екзаменаційної комісії". »

Удаючи із себе пана, інспектор Куценко змішує російські та українські слова, а сама його мова характеризується невмінням правильно будувати речення, алогізмом. Строгість виконання інспектором своїх обов'язків раптово зникає після пропозиції батюшки «закусить», де під горілку має підписатися екзаменаційний протокол.[2]Бикова Л. Образ учителя у творчості Бориса Грінченка

Объяснение:

не знаю искала долго, может чем-то