Написати міні-твір мій улюблений герой твору шпага славка беркути.

Проблеми художнього сприймання знайшли широке висвітлення в науковій літературі (Є. Назайкинський, О. Ростовський, О. Рудницька та ін.) Спираючись на провідні позиції їх теоретичних міркувань, запропонуємо власне бачення питань, що дають можливість узагальненого розгляду навчальних підходів до організації і розвитку здатності учнів до повноцінного сприйняття художніх обра­зів. До таких питань відносимо такі, як: визначення змісту і структури художнього сприймання, крите­ріїв його ефективності, різновидів та особливостей створення навчальної ситуації художнього сприймання.

Зміст художнього сприймання —це, по суті, зміст образів мистецтва, інформацію про які отримує людина в процесі споглядання чи слухання художніх творів. На відміну від сприйман­ня творів мистецтва, яке не стосується образного їх змісту (сприймання музики виключно як звучащого фону; сприймання картини як кольорового забарвлення полотна, що не містить ніякого смис­лового чи емоційного ряду; сприймання танцю­вальної композиції як спортивної комбінації, що не несе художньо-виражального навантаження тощо), художнє сприймання виражає прагнення (особистості до усвідомлення тих переживань, що їх втілено композитором, художником, балетмей­стером у мистецтві, стремління отримати насолоду під досконалості форми їх художніх творінь.

цитати з твору:

Учітесь, читайте, /І чужому научайтесь, / Й свого не цурайтесь. / Бо хто ма­тір забуває, / Того Бог карає, / Того діти цураються, / В хату не пускають.

І хилитесь, як і хилились. /І знову шкуру дерете / З братів незрящих, гре­чкосіїв.

В своїй хаті своя й правда, /І сила, і воля.

Доборолась Україна / До самого краю. / Гірше ляха свої діти / Її розпинають.

Дастьбі... Колись будем /І по-своєму глаголать.

І ми не ми, і я не я.

І на Січі мудрий німець / Картопельку садить.

І оживе добра слава, / Слава України.

І премудрих немудрі одурять.

Кайданами міняються, / Правдою торгують.

Не минайте ані титли, / Ніже тії коми.

Нема на світі України, / Немає другого Дніпра, / А ви претеся на чужину / Шукати доброго добра.

Схаменіться! Будьте люди, / Бо лихо вам буде! / Розкуються незабаром / Заковані люде.

Розкуйтеся, братайтеся.

Схаменіться, недолюди, / Діти юродиві!

Якби ви вчились так, як треба, / То й мудрость би була своя.

У нас воля виростала, / Дніпром умивалась, / У голови гори слала, / Сте­пом укривалась!

Обніміться ж, брати мої, / Молю вас, благаю!