Есе « за що лісова Мавка отримала дар Божий - безсмертну людську душу ?»

За українськими повір'ями, мавки не мають душі, але Мавка Лесі Українки отримала її в стражданнях, кохання зробило лісовий дух людиною. За своє добре серце, палке і вірне кохання, за біль і страждання, які вона зазнала через своє почуття, отримала Мавка безсмертну душу

Объяснение:

Объяснение:

Легенди наче коньяк – усю справжню міцність виявляють із роками. Тому, коли 10 листопада 1970 р. у с.Білки Іршавського району Закарпатської області помер Іван “Кротон” Фірцак, не всі у таке повірили. Як так? Знаменитий український атлет, борець вільного стилю, силач, артист цирку – і зіграв у ящик?!

Ні, такі не вмирають. Навіть, коли у дворі будинку Івана Федоровича, у присілковому Телятинці, поставили труну, віри народ не йняв: раз його, Кротона, ще 1928 р. визнали найсильнішою людиною планети, то як, скажіть на милість, Іван Сила може переставитися? Отак узяти і забрати із собою у домовину таємниці, бо деякі із силових трюків Івана Фірцака-Кротона й досі жодна людина не в змозі повторити.

Тим часом отой легінь батярської вдачі лежав у труні і, здається, як і належить фіґляреві, над усіма відверто кепкував.

ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ

(1845 — 1907)

Народився Іван Карпович Тобілевич 29 вересня 1845р. в с. Арсенівка поблизу Єлисаветграда; батько його походив із старовинного зубожілого дворянського роду й працював прикажчиком поміщицького маєтку, а мати була простою селянкою. Освіту, до якої так тягнувся хлопець, довелося через матеріальну скруту обмежити чотирикласним училищем і з чотирнадцяти років заробляти на прожиття. Майже два десятиліття забрала в І. Тобілевича служба в різних канцеляріях — від писарчука до секретаря міського поліцейського управління.

Перебуваючи в Єлисаветграді (1865 — 1884), Тобілевич знайомиться з творами Руссо, Дідро, Вольтера, Герцена, з економічними трактатами Бокля, Мілля, разом із своїм другом М. Кропивницьким читає західноєвропейських письменників, філософів, соціологів. Переведений трохи більш як на рік до Херсона, він познайомився з колишнім учасником Кирило-Мефодіївського товариства і товаришем Т. Шевченка Д. П. Пильчиковим, під впливом якого прочитав "багато корисних книжок з історії народів, з класичної літератури, серед якої Шекспір і Островський зайняли перше місце".

1863р. у Бобринці на Єлисаветградщині утворився драматичний гурток, одним з найактивніших учасників якого був І. Тобілевич. Він грав різні ролі у п'єсах Котляревського, Квітки-Основ'яненка, Кухаренка, Гоголя, Островського. В єлисаветградському гуртку Тобілевич був і керівником, і режисером, і актором, беручи участь у створенні вистав за п'єсами Островського, Гоголя, Грибоєдова, Мольера, Шіллера.