Назвіть джерела творчості Т.Шевченка

ответ:Основні мовні джерела великий поет черпак з фольклору і народної живої мови.

Объяснение:

Відповідь:

твір

Пояснення:

1 абзц

Як ви думаєте чи в грошах щастя?Чи можна завдики грошей бути завжди радісним та здоровим? На мою думку це ні.

2 абзц

Так гроші мають багато можливостей , але вони не мають таку цінність як людське життя . Так звичайно завдяки них можна купити багато речей . Наприклад: телефон , одежу , взуття , продукти . Але найбільша цінність у світі не в грошах , а в людській душі , Та людина що не має грошей тобі до , зробить ласку , буде тобі співчувати , стобою дружити по справжньому. А та людина яка має багато грошей не схоче стобою дружити , не схоче тобі допомагати тому що гроші з хороших людей роблять поганих.Ці люди не хочуть ділитись  грошима томущо їх вже забрала до себе жага до збагачення . Наприклад як у творі ' Сто  тисяч' Герасим нікого не любив і на всіх йому було всерівно він тільки хотів мати багато грошей.

3 абзц

Отже в грошах не має великого щастя.Тому, я вас не думайте що гроші понад все . Любіть один одного , і допомагайте один одному.

вот держи вариант (в)

Объяснение:

Гроші... Для когось вони відіграють важливу роль, хтось має скромні грошові потреби, але, звичайно, без грошей обійтись неможливо.

Любов до грошей — ось що об'єднує персонажів п'єси Карпенка-Карого "Сто тисяч". Герасим Калитка, сільський багатій, прагне на всьому заробити і наскладати якомога більше грошенят. Він жорстоко експлуатує наймитів, шкодує для них шматка хліба і поступово втрачає ознаки нормальної людини.

Мріє про гроші і кум Герасима Савка. Він гадає, що "без душі, мабуть, легше, як без грошей", тому навіть готовий продати душу чорту, аби розбагатіти. Куми стають компаньйонами у придбанні фальшивих грошей, бо Калитка сам боїться йти на махінації. Зв'язавшись із кумом, Калитка бачить страшні сни: "Снилось, що кум гроші однімав". А коли компаньйонам приходить час ділити гроші, в руках у Савки з'являється ніж, бо Герасим намагається обдурити його.

Прагне до збагачення і копач Бонавентура. Цілими днями він тільки й займається тим, що копає землю, сподіваючись знайти скарб. Невідомий теж прагне отримати якомога більше грошей, хитро обдурюючи зажерливих багатіїв. Калитці подобається пропозиція Невідомого щодо придбання фальшивих грошей, він робить висновок: "Єврей — то діло, а Копач — морока!" Хитрий селянин намагається надурити єврея, але шахрай виявився хитрішим, підсунувши Калитці чистий папір.

Карпенко-Карий у своїй комедії яскраво показав нам, наскільки згубним для людей може бути вплив грошей. Він висміяв і засудив пороки суспільного життя й хиби в характерах людей, які полюбляють тільки гроші й заради них готові піти на будь-який злочин