Де лось найчастише любив бувати

в зимовому лісі

Объяснение:

1.Агроном Григорій Лаврінович Запорожець у гарному цивільному вбранні. Окуля-ри на носі, «Знак Пошани» на грудях, у руці стеблина — знак влади над всім, що росте.

 

2.— Дозвольте, господин начальник, ваше високоблагородіє, — сказав літній якийсь чоловік і, знявши шапку, вийшов трохи вперед Його не було між селянами. Він тільки що з'явивсь, він відрізнявся від усіх. Тихий гомін пішов по натовчу. Селяни взнали куркуля Григорія Заброду.

 

— Заброда!

 

— Як же це так прощенія. Я біг сюди з Північного Сибіру через фронт, повз гадюкою, ліз, котився бубоном. Велику книгу можна написати про мої страждання! І ось прибіг, — Запорожець! Цей же чоловік голова колгоспу, — грізно сказав За-брода. — Який же він староста. Він же мене виселяв до Сибіру!

 

3.

— Заброда? Вер іст Заброда?

 

— Куркуль. З Сибіру повернувся. Великий мироїд!

 

4.— Уже, казав той, якщо воно до того и прийшло, що замість міліції, сказати б, замість простака вже треба падлєца чи курву, так тут уже, товариші, помилки нема. Вірно вам кажу. Бо такої падлюки, як Заброда, не то що в районі... куди там... одне слово, перехідне німецьке знамя може получить за підлоту.

 

 

Молодий Енгельгардт («русский немец», як називає його Шевчен¬ко) був людиною сухою, черствою, але діяльною, неспокійною. Шев¬ченко з Вільни попав у складі його «дворні» до Варшави. У Варшаві він ходив учитися до портретиста Лампі. Під час листопадового по¬встання 1830 р. (Енгельгардт був у Петербурзі) Шевченка разом з ін¬шими дворовими людьми відправлено обозом до Петербурга. У Віль¬ні, «дорогій серцю» поета «по воспоминаниям», і у Варшаві Шевчен¬ко вивчив польську мову, якою орудував цілком вільно. Є відомості, що у Варшаві він пережив якесь сердечне захоплення.

В Петербурзі, де Шевченко опинився на початку 1831 р., його від¬дано («законтрактовано») на чотири роки до «живописных дел» це¬хового майстра Ширяєва.Тепер до мені будь ласка дуже потрібно